Чому не всі медіа проходять перевірку Нацради, що з медіаактивами Кропачова і чому глядачі обурилися на Холостяка

Середа, 13 листопада 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

4 листопада 2024 року стало символічним фіналом для каналу Ukraine World News. Він припинив мовлення на супутнику. Менеджмент каналу звільнився, власник Віталій Кропачов опинився під арештом, а проєкт тепер існує лише у вигляді кількох диджитал-програм на ютубі. У новому матеріалі Наталія Данькова розповідає про шлях Кропачова від ідеї побудувати канал до арешту. Вона вирішила підсумувати історію цього каналу та з’ясувати, що буде з ліцензіями та медійними компаніями бізнесмена,  розповідає, як він  отримував ліцензію, створював команду і намагався домовлятися з владою. Тепер Кропачов під арештом, а  АРМА шукає управителя для його медіаактивів. Моя колега дізналася, що зараз триває конкурс на оцінювача та проєкти управління.

Після набуття чинності профільного закону «Про медіа» Національна рада з питань телебачення та радіомовлення займається реєстрацією тих компаній, які працюють у сфері медіа. Для декого реєстрація є обов’язковою, для інших — добровільною. Щоразу на засіданні Нацради реєструють десятки компаній. При цьому регулятор має небагато підстав для відмови — й усі вони визначені в законі «Про медіа». Однак на практиці трапляється так, що реєструватися хочуть компанії з сумнівною репутацією. Або такі, яких громадські організації звинувачують у продажу журналістських посвідчень. Або ті, хто на своєму сайті розміщує фото «журналістів», згенеровані штучним інтелектом. Про те, кому Нацрада відмовляла в реєстрації, — у матеріалі «Детектора медіа».

Побороти медіапорожнечу

Згідно з соціологічними опитуваннями, інфляція та міграція — основні питання, які хвилюють американців, а війну між Росією та Україною важливою для їхньої країни назвали 2% респондентів. Тобто більшість американців не надто хвилюється через так званий «світовий порядок», зовнішню політику власної країни чи перемогу демократії у світі. Можна задаватися риторичними питаннями про те, чому так, а не інакше, але можна спитати і про більш практичні речі, наприклад,що Україна як держава зробила, щоб ці два відсотки збільшити?. Редактор «ДМ» Євген Бриж у своїй колонці звертає увагу на те, що в нас досить дивно працює іномовлення, і доносити важливі наративи про Україну та агресивну війну Росії проти українців не на російськомовну авдиторію, як це робить, наприклад, марафон «FreeДом», а на західну, тих же ж американців, фактично немає кому.  

Редакція видання «Тексти» провела дослідження «Карусель емоцій», що розкриває рівень маніпуляцій у найпопулярніших телеграм-каналах, які читають українці. Ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорити про це запросила Наталю Романишин, NLP-дослідницю видання «Тексти». Як навчають штучний інтелект виявляти маніпулятивні техніки? Чому багато телеграм-каналів обирають емоційний та агресивний стиль мовлення, а авдиторія охоче їх читає? І чи варто українцям довіряти всьому, що вони бачать у телеграмі? Ось кілька цитат із розмови: «“Труха” частіше маніпулює навантаженою емоційною мовою, щоб відвернути нашу увагу від чогось, що не хоче висвітлювати»; «Більшість інтернету — англомовна, українських матеріалів дуже мало. Через це ШІ-моделі мають обмежене уявлення про наш український контекст». Тож читайте, як «дресирували» штучний інтелект для цього завдання.

Підкуп блогерів, фейкові домени й інші шляхи, якими російський пропагандистський ресурс RT (колишній Russia Today) обходить санкції. У вересні мін’юст США повідомив, що принаймні шестеро впливових американських блогерів таємно фінансувалися російськими державними медіа для просування інтересів Росії у США. Пізніше державний секретар США Ентоні Блінкен сказав, що російські медіа, зокрема RT, «функціонують як де-факто рука російського розвідувального апарату». Також міністерство фінансів США запровадило санкції проти медіагрупи «Россия сегодня» та її дочірніх компаній: «РИА Новости», RT, Ruptly й Sputnik, а також проти хакерського угруповання RaHDit. Санкції, зокрема, були застосовані через втручання цих структур Кремля у президентські вибори 2024 року.

Під санкції США також потрапили головна редакторка RT Маргарита Симоньян, її заступники Єлизавета Бродська й Антон Анісімов, заступник директора англомовного мовлення Андрій Кіяшко, керівник проєктів цифрових медіа Костянтин Калашников і його підлегла Олена Афанасьєва. Проте Симоньян заперечила звинувачення, сказавши, що медіа продовжить свою роботу, попри санкції. «Детектор медіа» розповідає, як RT продовжує працювати, оминаючи санкції, і просуває прокремлівські наративи на Заході.

До другої річниці звільнення Херсона колеги розповідають, як російська пропаганда перейшла від запевнень, що «Росія у Херсоні назавжди» до жалю за «окупованим Україною містом» і вимог «дочавити» українське підпілля на тимчасово окупованих територіях. Центр досліджень «Детектора медіа» продовжує цикл публікацій про когнітивну окупацію, захоплення символічного та фізичного простору українських міст. У попередніх статтях ми писали про те, як Росія обґрунтовує знищення історичної спадщини Одеси, створює «вітрину окупації» в Маріуполі та який образ Львова «продає» для внутрішньої авдиторії. У новому матеріалі — аналіз того, як Росія виправдовує окупацію півдня України та пояснює відступ із Херсона.

Данило Мокрик належить до найбільш досвідчених журналістів-розслідувачів України. На початку минулого року він доєднався до команди англомовного українського видання The Kyiv Independent, де разом з Євгенією Моторевською та Олесею Бідою створив відділ журналістських розслідувань воєнних злочинів. Нещодавно вийшов його фільм «Тіні на лівому березі» про колишній відділок поліції в селищі Горностаївка на лівобережжі Дніпра в Херсонській області, який росіяни перетворили на катівню для цивільних українців, що опинилися в окупації. Про особливості роботи з темою воєнних злочинів, зашлакованість інформаційного простору України, а також про те, чи можна вважати українського президента головним медіа країни та чи не варто припинити лякати світ розповідями про війну в Україні, Данило Мокрик розказав в інтерв’ю Ользі Чорній.

І насамкінець текст про Холостяка. Олександр Будько (Терен) сходив на проєкт Олексія Дурнєва «Їжа». Терен поснідав, а глядачі обурились. Чому — розібралась Катерина Городнича.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.