Поширення дезінформації у суспільстві порівняли з вірусною епідемією, — дослідження

Вчені виявили, що поширення дезінформації має багато спільного з поширенням вірусів. Математичні моделі, які були розроблені для дослідження вірусних епідемій, допомагають вченим аналізувати, як дезінформація поширюється у суспільстві.

Про це повідомляє The Conversation.

Нещодавнє опитування ООН показало, що 85% людей у ​​всьому світі стурбовані поширюваністю дезінформації.

Близько 73% американців зазначають, що бачили новини з недостовірною інформацією про вибори, а майже половина з них постає перед труднощами у визначенні, що є правдою, а що —фальшивкою.

Останні дослідження використовують епідеміологічні моделі, щоб зрозуміти, як дезінформація поширюється в соціальних мережах.

Модель «чутливий-інфікований-стійкий» (SIR) ефективно показує динаміку між тими, хто схильний до дезінформації (S), хто вже «заражений» (I) і хто вже «одужав» або став до неї стійким (R). Ці моделі дозволяють виявити основні параметри поширення дезінформації, як-от базове репродуктивне число (R0) — середня кількість людей, на яких «інфікований» може поширити фейк.

Більшість платформ соціальних медіа мають приблизний R0 понад 1, що вказує на те, що платформи мають потенціал для поширення дезінформації, подібного до епідемії.

Поширювачі дезінформації в соцмережах можуть нести фейки про вибори для сотень мільйонів людей, що ставить офіційні структури у програшну позицію в боротьбі з ними. І навіть якщо ризик «інфікування» становить лише 10%, поширення дезінформації може швидко набувати великих масштабів.

У відповідь на це дослідники пропонують «психологічне щеплення», або prebunking, коли дослідники заздалегідь представляють, а потім спростовують неправдиву інформацію, щоб люди отримали імунітет до дезінформації в майбутньому. Це схоже на вакцинацію, коли людям вводять (ослаблену) дозу вірусу, щоб підготувати їхню імунну систему до майбутнього впливу.

Наприклад, у 2020 році спеціально розроблені чат-боти в США допомагали спростовувати фейки про «масові вкидання» голосів під час виборів. Попередження про можливі маніпуляції в новинах доповнювали порадами, як розпізнавати неправдиву інформацію.

Дослідники зазначають, що такі «щеплення» можна інтегрувати в популяційні моделі поширення дезінформації.

Читайте також: 

• «Українські школярі пишуть хвалебні оди Зеленському» Огляд російської дезінформації за 28 жовтня — 3 листопада 2024 року
• Розділяй і владарюй. Як російська пропаганда поляризує аудиторії медіа та втручається у вибори в США