У столиці оцифрували 200 кіноплівок, створених в перші роки після здобуття Незалежності

Про це розповідає "ТиКиїв", вказуючи чим це важливо і що цьому передувало.

Окрім кіностудії ім. О. Довженка, що виробляла художні фільми, в Києві багато років функціонувала знаменита кіностудія "Київнаукфільм", заснована 1941 року під назвою "Техфільм" (1954-го вона отримала назву "Київська кіностудія науково-популярних фільмів"). Окрім документальних та наукових, там з 1959 року виробляли анімаційні фільми, багато з яких стали класикою української та світової анімації.

У 1960-ті роки на "Київнаукфільмі" виникла так звана київська школа наукового кіно, створена Феліксом Соболєвим, Євгеном Загданським, Альмаром Серебренніковим, Юрієм Аліковим тощо — вона стала одним із найбільш важливих явищ в історії українського кіномистецтва, а стрічки кіностудії "Київнаукфільм" здобули понад 300 призів на кінофестивалях по всьому світі.

На початку 1990-х на базі "Київнаукфільму" виникли дві студії: "Укранімафільм" та "Національна кінематека України" — друга стала правонаступницею КНФ.

Наприкінці 1990-х виробництво фільмів практично припинилося, кіностудія опинилася на межі банкрутства. Її унікальний кіноархів залишився на території "Національної кінематеки України", проте він протягом багатьох років зберігався у непридатних умовах — це виявила "Група Кінотрон" 2021 року, приступивши до роботи над проєктом з оцифровки кіноархіву студії. У ньому було знайдено понад 11 тис. кіноплівок. Для початку ініціативна група "Кінотрону" створила каталог цих фільмів, після чого за підтримки Українського культурного фонду почала оцифровувати деякі з них.

Серед обраних фільмів — серія картин про митців українського авангарду, які й самі є експериментальними творами кіномистецтва; альманахи, присвячені історії України; документальна картина про історію кримських татар; кінохроніка; картина "Вартові незалежності", яка розповідає про російську окупаційну політику щодо Криму в роки напередодні відновлення державності України та багато інших творів.

"Ці фільми мають унікальну історичну цінність, і тепер частина нашої кіноспадщини є доступною для українського суспільства, — каже продюсерка проєкту Любов Кнорозок. — Але, на жаль, це лише певний відсоток від всієї колекції, адже в архівах Національної кінематеки зберігається ще кілька тисяч неоцифрованих плівок. Деякі з оцифрованих нами фільмів були забуті або втрачені, адже в 1990-ті український кінематограф переживав нелегкі часи. І зараз ми знов перевідкриваємо їх та робимо доступними для перегляду".

З результатами цієї роботи можна ознайомитись на окремій сторінці відеоархіву на сайті "Національної кінематеки України", де викладені оцифровані документальні фільми.

Переглянути їх в онлайн-якості можуть усі охочі, а невдовзі відбудуться перші покази віднайдених фільмів на міжнародних кінофестивалях.