Таємниця Веги: астрономи виявили незвично гладкий протопланетний диск

Астрономи, використовуючи космічні телескопи Габбл і Джеймс Вебб, отримали нові зображення диска уламків навколо однієї з найяскравіших зірок — Веги. Диск виявився ідеально гладким, без ознак утворення великих планет, що викликало хвилю запитань і розгубленість серед науковців. Дослідження, опубліковане в The Astrophysical Journal, свідчить про те, що Вега має унікальну структуру своєї зоряної системи, відмінну від типових систем, таких як Сонячна.

Вега, розташована на відстані 25 світлових років у сузір’ї Ліри, є відносно молодою зіркою віком 455 мільйонів років, що в десять разів молодша за наше Сонце, і має в 40 разів більшу яскравість. Зоря оточена протопланетним диском діаметром близько 160 мільярдів кілометрів, що складається з залишків газу та пилу, які залишилися після її формування. Зазвичай, такі диски слугують “колисками” для планет, але, на відміну від інших подібних систем, у Веги відсутні нерівності або інші структурні особливості, які свідчили б про утворення великих планет.

Це відкриття значно ускладнює розуміння процесу формування планетних систем. Ще три роки тому астрономи припускали наявність планети розміром з Нептун у цьому регіоні, але нові дані спростовують таку можливість. Наявність ідеально гладкого диска навколо Веги суперечить попереднім уявленням про динаміку утворення планет: навіть у молодих зоряних системах диски зазвичай демонструють нерівності через гравітаційний вплив планет або гігантських тіл.

Для астрономів Вега є “стандартом” для вимірювання зоряної величини, її яскравість визначається нульовим показником, що робить її однією з найважливіших зірок для спостережень. Гладкість її диска вказує на те, що процеси утворення планет можуть значно відрізнятися залежно від особливостей зоряної системи.

Інша зірка, схожа на Вегу, — Фомальгаут, яка також розташована на відстані 25 світлових років і має схожий вік (440 мільйонів років), — демонструє значні відмінності. Навколо Фомальгаута існує три пояси уламків, що свідчать про ймовірну присутність великої кількості планет. Цей контраст ставить нові питання: чому у схожих системах можуть діяти такі різні фізичні механізми? Чи може навколишнє зоряне середовище або сама зірка кардинально впливати на формування планет?

Вчені припускають, що існують альтернативні механізми формування планет, які ще належить дослідити. Нові відкриття навколо Веги ставлять під сумнів загальні уявлення про те, як утворюються планети, і можуть відкрити нові горизонти для розуміння еволюції зоряних систем.