Дуже багато питань, які викликають злість, – ветеран розповів, якою є інклюзивність в Україні

Таку думку 24 Каналу висловив ветеран, правозахисник та військовий Олег Симороз, наголосивши, що інклюзивність в Україні абсолютно нерегульована.

Як військовий оцінює ситуацію з інклюзією в Україні

Нещодавно ветеран Олег Симороз змінив протези на колінах на електронні. За його словами, це, звісно, добре, але коли немає своїх колін, то металеві їх не замінять.

Зараз в Україні багато людей, які користуються кріслами колісними. Раз на тиждень і він дозволяє собі відпочити від протезів й користується кріслом колісним.

Змін на краще, на жаль, немає. Я буду трошки песимістичний. Тут просто треба розуміти, що ми вважаємо нормою. Норма – це можливість комфортно потрапити в будь-яку будівлю і, як мінімум, скористатися вбиральнею,
– зазначив військовий.

Якщо орієнтуватися навіть по Києву, то столиця абсолютно не інклюзивна. Людям з інвалідністю складно припаркуватися на автомобілі у місті й добратися до входу. З приватними закладами та сферою послуг ще складніше.

"Дуже багато питань, які викликають злість. Адже, наприклад, у ресторанах чи кафе в центрі Києва ремонти роблять мало не щороку, але власники не додумуються до того, що ширина дверей 60 сантиметрів може бути комусь некомфортна", – зауважив Олег Симороз.

В Україні сфера інклюзивності абсолютно нерегульована. Люди з інвалідністю, люди, які мають тимчасове або постійне ураження опорно-рухового апарату, мами з дитячими візочками – всі ці групи, за словами ветерана, не захищені державою і кинуті напризволяще.

Там, де ми гарно покричали, є певні зміни, але глобально все погано. Як стимулювати дотримуватися законодавства? Притягувати до відповідальності з покаранням, штрафувати тощо. Цього у нас немає,
– наголосив він.

Що необхідно змінити для покращення ситуації

Олег Симороз вважає, що держава повинна взяти під контроль сферу інклюзивності, врегулювати й прописати чіткі правила, як у цивілізованих країнах.

Зокрема, забезпечити на законодавчому рівні право на доступність для людей з інвалідністю, які користуються кріслами колісними, впровадити чіткі вимоги до пандусів, ширини дверей, доступу до вбиралень, сходів, ліфтів або електронних пандусів.

Великий бізнес і середній бізнес можуть це врегулювати самостійно.

Звісно, можуть бути нюанси з історичною забудовою. У таких випадках може допомогти державний чи міський бюджет. Проте потрібно звертати уваги й на рівень прибутку цих закладів. Навряд чи фешенебельним ресторанам потрібна допомога, враховуючи їх прибуток,
– додав він.

Після цього, як зазначив правозахисник, створюються система штрафів.