Європа збільшила постачання російського газу: чому не вдається обмежити постачання

Залежність Європи від російського газу

Оглядач Bloomberg Opinion Хав'єр Блас пояснив, що дуже дивно, що газ Росії надходить до континенту через український газопровід. Натомість Київ стягує з Москви плату за транзит, яку Кремль досі сплачує.

На його погляд, це свідчить про залежність Європи від російського газу, хоча і в меншій мірі. До 24 лютого Росія забезпечувала 45% європейського імпорту газу, а минулого року ця частка впала до 15%.

Однак насторожує те, що скорочення зупинилося, і залежність знову почала трохи зростати. Цього року Росія забезпечила близько 20% всього імпорту газу в Європу,
– сказав він.

Виходить, що Європа таким чином фінансує обидві сторони війни. Проте ситуація з Європою стане очевидною у 2025 році, коли закінчиться контракт на постачання російського газу через українську ГТС. Ймовірно, угоду не продовжать.

Нагадаємо! Український трубопровід забезпечує газом Східну та Центральну Європу, зокрема Словаччину та Австрію. Італія, Чехія та Угорщина також отримують частину російського газу.

Намагаючись забезпечити постачання газу через Україну, урядовці вивчають можливість партнерства з Азербайджаном. Однак джерела вказують на те, що Азербайджан наразі працює на повну потужність в експорті газу. Для збільшення поставок до Європи Азербайджану, можливо, доведеться брати участь в обміні газом з Росією. Ця стратегія розглядається як найменш шкідливе рішення, особливо якщо Європа прагне уникнути повного припинення поставок газу.

Єврокомісар Кадрі Сімсон повідомила, що ЄС може жити без російського газу, але це ризиковане. Залежність від російського газу це небезпечно, бо Москва використовує газ як дипломатичний важіль. Проте відмова навпаки може спричинити економічні втрати для Європи.

Зауважте! Ціни на газ зросли до понад 40 євро за мегават-годину, це найбільша ціна за останні 10 місяців.

Вартість повного припинення використання газу зараз занадто висока: ціни різко зростуть. Економічно та політично це звучить правильно. Морально це, звісно, огидно,
– сказав Блас.

Європейські політики мають потенціал для збільшення регіональних поставок енергоресурсів, однак поточні дії свідчать про протилежну тенденцію. Попри триваючі закупівлі російської продукції, місцеві політики перемикають свою увагу на критику газової промисловості в Північному морі. Це протиріччя підкреслює складнощі, з якими стикається енергетична стратегія Європи, яка намагається покладатися на зовнішні джерела, ігноруючи при цьому внутрішні можливості.