Артилерист «Чичен» у «Станції Краматорськ»: Боєприпаси для реактивних систем ми робимо й самі

Українські артилеристи в умовах нестачі боєприпасів для реактивних систем навчилися самотужки виготовляти їх, використовуючи для цього снаряди, які залишили російські загарбники.

Про це розповів начальник артилерії штурмового батальйону «Айдар» Андрій Отчиченко (позивний «Чичен») у програмі «Станція Краматорськ», що вийде у середу, 23 жовтня, о 19:00. 

У 2020 році «Чичен» був командиром артилерійської батареї Д-30. За його словами, це була улюблена гармата, на якій він «з нуля» навчав бійців професійно нищити ворога. Утім, зараз гаубицю забрали. «У нас залишились міномети та саморобні реактивні установки, направляючі від БМ-21 «Град», до яких ми навчилися відновлювати боєприпаси», – зазначив військовий.

За його словами, українські бійці відновлюють те, що окупанти залишили на Харківщині. «Уявіть собі: як люди ходять в ліс по гриби, так само ми їздимо у Харківську область за полишеними там боєприпасами», – розповів Отчиченко.

Командир артилерії запевняє, що насправді виробляти 82-гу міну із 70-ї не так вже й важко, та й взагалі боєприпаси, які підлягають утилізації, можна легко відновлювати.

«Наші хлопці, які до цього ніколи не служили в армії, навчилися розбирати снаряди, вони міняють проводки, замовляють деякі деталі. У нас є друзі, які привозять болванки – пусті міни, вироблені десь на якихось верстатах. Ми їх доукомплектовуємо, і все добре – відпрацьовують по окупантах, як треба», – додав «Чичен».

За його словами, до цього вдаватися доводиться тому, що батальйону не видають боєприпасів на реактивні системи. «Ми все шукаємо самостійно, відновлюємо те, що окупанти залишили на Харківщині та Херсонщині, але з кожним днем снарядів там меншає, місцеві навіть танки розбирають на металобрухт», – розповів військовий.

Боєць переконаний: кмітливість на війні грає дуже велику роль. «Якщо ти ставишся до війни, як до театру бойових дій, придумуєш постійно щось нове, намагаєшся здивувати і налякати ворога, – то на твоїй стороні перевага», – зазначив артилерист.

Наразі воїн перебуває на лікуванні, але не через поранення. Під час виконання бойового завдання у Костянтинівці його та ще трьох військовослужбовців просто на узбіччі збив цивільний водій, що перебував за кермом напідпитку. Суд у цій кримінальній справі й досі тягнеться, а непокараний водій спокійно їздить вулицями Костянтинівки. Натомість артилерист через тяжкі травми вже чотири місяці не може повернутися на фронт.

«За побратимами сумую, у мене крутий батальйон, круті люди і моя філософія – це боротьба. Я маю боротися, поки маю сили. Не можу бігати – нічого, я з палицею піду далі виконувати те, що зможу. Тому що війна – це не тільки тримати зброю в руках. Це – взаємодія, планування, нові ідеї… Роботи дуже багато!» – наголосив військовий.

За словами «Чичена», Україна для нього – це одна велика родина, і відсиджуватися в тилу, коли йде війна, для воїна неприйнятно.

«Я чув від деяких моїх знайомих військовослужбовців, що вони планують виїхати в іншу країну, бо тут погано живеться. Зрозумійте, колись там було важко жити, але люди зібралися колективом і зробили собі нормальну країну, в якій приємно жити. Ми маємо зробити тут, у себе, ту країну, в якій буде добре жити, а не їхати кудись на готове», – зауважив айдарівець.

Андрій Отчиченко – начальник артилерії штурмового батальйону «Айдар», нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, артилерист з чималим бойовим досвідом. Починав командиром взводу управління мінометної батареї. У 2020-му став командиром артилерійської батареї Д-30, навчав бійців стріляти з гармати, коли критично бракувало фахових офіцерів.

Повну версію програми «Станція Краматорськ» з Андрієм Отчиченком можна буде переглянути на новому Ютуб-каналі Укрінформу.

Як повідомлялося, «Станція Краматорськ» – це спільний продукт Укрінформу та Центру протидії дезінформації при РНБО. Головна мета проєкту – через відверту розмову показати особисту життєву історію героя та водночас висвітлити основні російські ІПСО на тему армії та війни.

Ведучі програми Костянтин та Влада Ліберови – документальні фотографи, які фіксують події в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.