Проти грузинського закону про "іноагентів" подадуть позов до Європейського суду з прав людини

Про це пише "Ехо Кавказу".

У матеріалі йдеться, що позов подадуть від імені 16 медіаорганізацій, 4-ох фізичних осіб та 120 недержавних організацій.

За словами заявників, прийнятий закон про "іноагентів" порушує право на свободу зібрань та асоціацій, захищене Європейською конвенцією з прав людини, свободу вираження думок, право на захист приватного та сімейного життя та права на засоби правового захисту.

"Російський закон" не тільки спрямований на обмеження громадянського суспільства та ЗМІ, але й служить ізоляції всіх громадян один від одного та придушенню критичних голосів… Боротьба з незалежними організаціями, використовуючи російські методи, не тільки порушує фундаментальні права людини, але й підриває непохитний вибір грузинського народу щодо інтеграції в євроатлантичні структури. Шкода, що конституційний обов'язок, який зобов'язує державні органи захищати всі ці вибори, порушується державними органами, а Конституційний суд відмовляється виконувати свій обов'язок", - наголосили у заяві представники медіа, недержавних організацій та приватні особи.

Також видання додає, що 9 жовтня на сайті Конституційного суду опублікували протокол, який частково прийняв до розгляду 4 позови проти закону про "іноагентів". Судді більшістю голосів вирішили, що спірна норма безпосередньо не загрожує неурядовим і медійним організаціям та відмовилися зупиняти його дію до ухвалення остаточного рішення у справі.

Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо

7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.

У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".  

Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.

Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів".

6 квітня повідомляли, що після повторного ініціювання законопроєкту очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.

8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.

9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.

Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром.

1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". "Дух і зміст законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями", - йшлося у заяві.

Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4.

Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту.

3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу", який фактично є повторенням російського закону про "іноагентів".

15 липня президентка Зурабішвілі до конституційного суду подала позов із вимогою призупинити й остаточно скасувати дію закону про "іноагентів".

Станом на 30 серпня з моменту набуття чинності закону "про прозорість іноземного впливу" в реєстр організацій, що представляють інтереси іноземних держав, внесли 233 суб'єкти.

9 жовтня Конституційний суд Грузії не призупинив дію закону "Про прозорість іноземного впливу", позови щодо якого раніше подали президентка Саломе Зурабішвілі, опозиційні депутати й представники неурядових організацій.