Як повідомляє Укрінформ, про це у власному блозі на сайті Європейської служби зовнішніх дій написав високий представник ЄС Жозеп Боррель. Свої нотатки він зробив після участі в конференції з технологічного суверенітету у сфері оборони COTEC, що відбулася у вересні в іспанському місті Лас-Пальмас (Las Palmas).
«Війна в Україні відкрила вікно у майбутнє сучасних бойових дій: наземні роботи робитимуть усе – від розвідки до прямих атак. Росія вже зараз застосовує безпілотні системи, які можуть запускати протитанкові ракети, гранати та дрони. Україна використовує дрони для медичної евакуації з поля бою та для доставлення вибухівки. Повітряні дрони успішно борються з танками, а морські дрони нейтралізували велику частину «паперової» переваги Росії на морі та знову відкрили Чорне море (для судноплавства – ред.)», - зазначив Боррель.
Він зауважив, що безпілотні системи зробили сучасну війну набагато асиметричнішою: кілька дешевих дронів (до 500 євро за одиницю) можуть вивести з ладу бойовий танк, і навіть набагато коштовніший F-35 мав би ще поборотися, щоб перевершити їх у ефективності таких атак.
За словами високого представника ЄС, битва в Україні дедалі більше перетворюється на війну дронів, і проєкти комерційних дронів використовуються Збройними силами України, щоб уражати танки та виконувати інші завдання. Дедалі більше в автономних видах озброєння, в кібернетичних операціях та у розвідці використовується штучний інтелект. Модулі ШІ на дронах дозволяють оминати перешкоди та визначати потенційні цілі. Системи штучного інтелекту можуть збирати дані автоматизованих сенсорів від роботів та дронів, щоб створювати мапи поля бою та передбачати напрямки атаки.
До того ж, зауважив Боррель, продовжує зростати залежність бойових дій від космічних спроможностей: сучасний солдат на 80% покладається на космічні засоби для забезпечення зв’язку, позиціонування та для застосування різних систем озброєння.
Наступним поворотним пунктом у військових технологіях, за словами високого представника ЄС, може бути використання квантових технологій. Їх застосування є можливим у широкому спектрі військових завдань – від забезпечення захищеного зв’язку до надання незалежних засобів навігації, на випадок, якщо звичайні мережі GPS будуть подавлені засобами електронної боротьби. Європейські дослідницькі інститути є серед лідерів у цих технологіях.
Боррель застеріг європейських виробників та дослідників від надмірної залежності від імпорту, особливо від тих постачальників, які не належать до країн з числа стратегічних союзників ЄС.
Він навів такі дані: лише одна китайська компанія DJI контролює близько 70% від глобального комерційного виробництва дронів, і цей факт має бути підставою для перестороги. Це не означає самоізоляції європейських дослідників та виробників - навпаки, вони мають розширювати партнерство з третіми країнами, яким можуть довіряти.
«Європа знаходиться на критичному етапі. Ми повинні досягати прогресу у таких ініціативах, як Європейський фонд оборони та Хаб з оборонних інновацій ЄС, але при цьому нам потрібно діяти рішучіше. У світі, що сповнений війн та напруги, ми маємо знову думати «за великим рахунком», інвестувати у ключові технології, такі як ШІ, дрони та космічні спроможності, щоб допомогти нашій оборонній промисловості реалізувати весь її потенціал», - наголосив високий представник ЄС.
Як повідомлялося, у травні поточного року в Брюсселі відбувся Форум оборонної промисловості ЄС-Україна за участі понад 350 компаній та організацій, під час якого високий представник ЄС Жозеп Боррель оголосив про намір ЄС до кінця року відкрити в Києві Офіс ЄС із інновацій.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва 20 вересня, разом із міністром оборони України Рустемом Умєровим відкрила Офіс оборонних інновацій ЄС (EU Defence Innovation Office), що є ознакою нового етапу у відносинах між ЄС і Україною з розвитку оборонних технологій. На переконання української сторони, спільні розробки у сфері IT та у виробництві зброї стануть важливим фактором майбутньої перемоги над російським агресором.
Фото: Бригада Чорний ліс