Були сухопутними, стали — морськими: експерт розповів, як пройшла «маринізація» відомих у ЗСУ ЗРК IRIS-T

Про те, що добре знаний на світовому ринку озброєння ЗРК IRIS-T став на озброєння підрозділів ППО ЗСУ, АрміяInform свого часу повідомила чи не однією із перших. Даний зенітний комплекс від німецьких зброярів на бойовій практиці довів свою ефективність. Напевне і цей факт спонукав виробника даного обладнання розширювати напрямки його застосування.

Про деталі новацій від компанії Diehl Defense з ФРН репортер АрміяInform розпитав відомого дослідника озброєння, доктора історичних наук, професора кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Харука:

— Відразу зазначу, що підстави для розширення напрямків застосування ЗРК IRIS-T цілком достатньо. Комплекс показує феноменальну результативність: за інформацією фірми-виробника «Діль Дефенс» з жовтня 2022 року до червня 2024-го у небі України ЗРК IRIS-T уразили понад 240 цілей з ефективністю 100%. Тобто, кожна випущена ракета влучила у ціль!

Не дивно, що німецька фірма намагається повною мірою використати цей успіх для розширення присутності на світовому оборонному ринку.

— То куди спрямували свої погляди німецькі інженери і конструктори з Diehl Defense?

— Серед останніх пропозицій — «маринізований» варіант комплексу IRIS-T SLM. Принагідно зазначу, що цей варіант ракети відрізняється від базового IRIS-T SLS.

— І чим саме?

— Принаймні тим, що у морському варіанті наявна лінія передачі для корекції траєкторії на початковій та середній ділянках польоту, а також інерційною навігаційною системою з корекцією за сигналами GPS.

Крім того, діаметр стартового прискорювача збільшений із 127 до 152 мм, збільшена і його довжина. Завдяки цьому максимальна дальність пуску зросла з 12 до 40 км, а висота ураження цілей — з 6-8 до 20 км.

— Більшість провідних світових виробників озброєння не обмежуються у продукуванні оборонних засобів лише підприємствами, а головне — здобутками інженерів у межах територій власних держав. Здається, у процесі, як ви зазначили, «маринізації» IRIS–T, не обійшлося без такої собі «інтернаціоналізації» даного проєкта?

— Фірма «Діль Дефенс» пропонує використовувати IRIS-T SLM з установок вертикального пуску Mk 41 — американського виробництва. Вони дуже розповсюджені на флотах багатьох країн, у тому числі й німецькому. Тут доведеться конкурувати з ракетами середньої дальності, вже інтегрованими з Mk 41 — американською ESSM і британською CAMM-ER.

— І маючи таких серйозних суперників німці таки не побоялися вийти на ринок зі своєю пропозицією?

— Справа у тім, як на мою думку, що німецька ракета вигідно відрізняється меншими габаритами. Ви можете побачити це у порівняльній таблиці.

— Проте в кожної із цих ракет є як свої виграшні моменти і, можливо, певні застереження…

— Про «габаритні» моменти німецького комплексу я сказав. Але є одне «але»: нині існуючі варіанти IRIS-T (включно із SLM) мають нерозкладні крила і оперення. Це означає, що німецьку ракету, на відміну від американського і британського конкуретів, не вдасться розташувати у «квадпаках» — тобто, по чотири ракети в одній стартовій комірці.

Враховуючи відносно невелику (порівняно з американськими кораблями) кількість модулів Mk 41 на європейських фрегатах, цей недолік може стати критичним.

— Тобто подальші перспективи морського варіанту IRIS–T виглядають примарними?

— Я б не казав так однозначно. І ось чому. «Діль Дефенс» намагається бити його козирем: інфрачервоною ГСН (головкою самонаведення — Авт.) своєї ракети, що може стати у нагоді за умов активного застосування противником засобів РЕБ.

Однак у перспективі розробникам IRIS-T доведеться таки подумати над створенням варіантів ракети з розкладним крилом і оперенням.

— Не зважаючи на вже згадану вище «інтернаціоналізацію» світового ринку оборонних засобів, збройні сили кожної країни все-таки першочергово дотримуються правила «свій до свого по своє!».

— У Бундесмаріне ракети IRIS-T SLM можуть увійти до арсеналу фрегатів, обладнаних пусковими установками Mk 41 — існуючих (проєкту F124) і перспективних (проєктів F126 i F127). Вони б доповнили ракети ESSM і SM-2MR.

Першими ж IRIS-T SLM мають отримати нові фрегати проєкту F125. Німецький флот отримав чотири таких кораблі у 2019-2022 роках. Характерна їхня риса — недоозброєність: великі кораблі (водотоннажність 7200 т, довжина майже 150 м) несуть лише два ЗРК малої дальності RAM (крім артилерії та протикорабельних ракет). Щоправда, на цих фрегатах проєктом передбачили місце для установки в майбутньому модулів Mk 41 (перед носовою пусковою установкою модуля RAM).

— Але, здається там при проєктуванні виникла ледь не кумедна ситуація?.. І як вийшли з неї?

— Та, дійсно, була халепа! Це місце, зрештою, зайняла значно потрібніша річ: тренажерний зал! Тож була запропонована альтернатива: контейнерний варіант, коли в стандартному контейнері розташовується восьмизарядна пускова установка IRIS-T SLM.

При цьому у похідному положенні пакет транспортно-пускових контейнерів розташовується горизонтально, а у бойовому — піднімається вертикально. На F125 можна встановити два таких контейнери.

Інтеграцію IRIS-T SLM з цим типом фрегатів спрощує і те, що головний сенсор F125 — це радар «Хенсольдт» TRS-4D, такий само, як і в наземному комплексі IRIS-T SLM (тільки на кораблі використовуються чотири нерухомі антени, а в наземному варіанті — одна поворотна).

Такий же контейнеризований варіант пропонувався і Греції в модернізаційному пакеті для фрегатів MEKO 200HN, але цей проєт не був схвалений.

— Але плани — планами, а що відбувається на практиці?

— Дісно, наразі перспективи морського варіанту IRIS-T SLM видаються досить туманними. Час покаже, чи вдасться йому пробитись на ринок, розштовхуючи конкурентів.

Та все ж, думаю, у «Діль Дефенс» є непогані шанси — враховуючи те, що фірма веде розробку нових варіантів IRIS-T: IRIS-T SLХ з дальністю дії 80 км і досяжністю за висотою 30 км та IRIS-T HYDEF (відповідно, 100 і 50 км), орієнтованого на боротьбу з гіперзвуковими цілями.

«Маринізація» цих варіантів дозволить «Діль Дефенс» запропонувати потенційним покупцям комплексне рішення — багаторівневу систему ППО морського базування.