Сутінкова зона Землі: дивну тінь, що її відкидає планета, сфотографували з космосу

Щодня з вересня 2023 року по вересень 2024 року вчені робили лише один знімок Землі, який згодом перетворився на доволі захопливе відео проходження сутінкової зони через нахил осі нашої планети на 23,5 градуса під час її обертання навколо Сонця, пише New Atlas.

Якби цього нахилу не було, не було б і сезонних змін на планеті, а тривалість земного дня була б однаковою цілий рік. Натомість у нас є два рівнодення на рік — у березні та вересні — коли Сонце перебуває прямо над екватором, роблячи день і ніч майже в усьому світі рівними за тривалістю.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відомо, що в Північній півкулі зимове сонцестояння слідує за три місяці після вересневого рівнодення, коли Північний полюс максимально нахилений від Сонця й отримує найменшу кількість сонячного світла на день — настає найдовша ніч у році. У цей час біля Північного полюса Сонце може тижнями не підійматися над горизонтом — явище відоме як Полярна ніч.

Літнє сонцестояння настає в червні для Північної півкулі, де все відбувається з точністю до навпаки — воно нахиляється до Сонця. Близько Полярного кола, в таких місцях, як північна Аляска або Норвегія, спостерігається явище, відоме як Опівнічне Сонце. У цей момент Сонце взагалі не сідає за горизонт, а описує еліптичну траєкторію. По небу, не опускаючись за горизонт. По суті, що північніше ми перебуваємо, то вище буде Сонце в небі протягом цього подовженого дня. При цьому на самому Північному полюсі Сонце не заходить протягом пів року, здійснюючи безперервні петлі.

Дослідники зазначають, що вісь обертання нашої планети, на жаль, не ідеальна. Насправді вона коливається з циклом близько 26 000 років. Простими словами, протягом століть дати сонцестоянь і рівнодень трохи зміщуються, а потім повертаються у вихідне положення.

Відомо, що на це явище звернули увагу ще ранні цивілізації. Наприклад, ніхто не знає, хто і коли точно спорудив Стоунхендж, але він ідеально збігається зі сходом сонця в день сонячного сонцестояння. Але це не єдиний приклад. Наприклад, великий єгипетський Сфінкс, віком близько 5 000 років, також повернутий безпосередньо до сходу сонця в дні весняного та осіннього рівнодення. Водночас мая, відомі своїми неймовірно точними календарями, спорудили Ель-Кастільйо близько 2 000 років тому. Він побудований настільки точно, що в дні весняного та осіннього рівнодення сонячне світло відкидає тінь уздовж сходів піраміди, створюючи ілюзію Кукулькана.

З огляду на все це вчені вважають доволі крутим те, що сьогодні ми можемо бачити покадрове фільмування Землі з геостаціонарного погляду. Утім, спостерігати нашу планету з Міжнародної космічної станції не менш круто.

Раніше Фокус писав про те, що вчені показали, що станеться з нашою планетою за мільярди років.