Завдяки проєкту «Зміст» в Україні створена кількатисячна спільнота жінок та дівчат ВПО

ГО «Нові українські наративи» реалізувала освітній проєкт для жінок ВПО «Зміст», в який залучила 6800 учасниць.

Про це розповіла президентка громадської організації Любов Правдіна під час форуму-дискусії «Жінки, які змінюють Україну», що відбувся днями у Києві.

Під час заходу представниці державного та громадського секторів і бізнесу спілкувалися про те, як жінки адаптуються до нових викликів і зміцнюють країну та її економіку в умовах війни, обмінювалися думками щодо майбутніх пріоритетів діяльності.

Ініціатива впроваджується за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) – гнучкого і оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації, а також використання ключових можливостей миробудівництва.

«Перед тим, як запустити освітній проєкт "Зміст", ми провели консультації з жінками, які могли б стати нашою аудиторією. Вони казали, що "в нових громадах відчуваємо себе чужими, байдужими, мрія одна – повернутися додому". Йдеться про сотні тисяч українок, які не живуть життям. Так народився наш освітній проєкт "Зміст" з амбітним твердженням: "Навчаюся, щоб перемагати"», – розповіла Правдіна.

За її словами, ГО «Нові українські наративи» з’явилася як команда під час повномасштабного вторгнення. Все починалося з невеликого колективу із трьох колежанок.

«Ми були тут, у Києві, де кожен день приносив не лише нові виклики, а й нові можливості для дій, – пригадує Правдіна. – Коли розпочинали роботу над освітнім проєктом "Зміст", ми зіштовхнулися з двома викликами. Перший виник після попередніх консультацій з представницями нашої цільової аудиторії – це неготовність жінок до нових знань, до навчання. Вони ніби поставили життя на паузу і не мали мотивації до саморозвитку і руху вперед. Другий виклик – це практично одночасна поява багатьох освітніх проєктів для жінок ВПО: нам потрібно було зробити наш проєкт справді потрібним і корисним, аби він став затребуваним. Вихід ми знайшли – ми створили таку навчальну програму, яка з перших лекцій давала натхнення та нові сенси, більшість наших викладачів та викладачок – це сертифіковані коучі, які давали не просто знання, а оцю наснагу до життя, яку багато хто втратив. На сьогодні в команді громадської організації працює вже 10 жінок, а наш проєкт об’єднав понад 6800 жінок та дівчат ВПО з усієї України. Це не просто цифри — це реальні жінки з різних куточків країни, які знайшли в собі сили вчитися, розвиватися, йти далі, незважаючи на всі труднощі».

Оксана Войнаровська переїхала з Енергодара до Тернополя. «У мене бізнес починався (і перший, і другий) з хобі, з улюбленої справи. Колись у 90-х не було чого носити – почала шити одяг. Після вагітності не вміщалася в одяг – почала для себе шити, для дітей. Зрозуміла, що люблю тканини, люблю в’язати. І була мрія – магазин тканин. Здійснила її. Він залишився в окупації, його нереально перевезти і вивезти. У мене там була мережа – чотири магазини з великою кількістю обладнання... Тонни всього. Але у 45 років я вирішила, що вже пора починати дбати про себе, окрім косметолога, ще й іншим способом. Хотіла залишатися молодою, красивою і енергійною. На той момент я була 12 років у йозі як користувачка. Закінчила курси фейс-йоги, зрозуміла, що результати вражаючі. Подруги просили навчити. І я пішла навчатися на тренера. Це був серйозний шлях і серйозна робота», – розповіла вона.

Війна застала Оксану не вдома. «Я 18 лютого 2022 року полетіла на ретрит за кордон. І більше після цього я не поверталася в Енергодар. Не було в мене можливості зібрати речі, якісь важливі речі для себе. І коли опинилася в місті, де нікого не знала, в мене був вибір – робити те, що я знаю дуже гарно, чи сидіти тихенько і просто чекати, коли нас звільнять і я повернуся додому. Про красу в перші місяці війни говорити я не наважувалася. Не могла сказати: нумо, дівчата, будемо дбати про себе і будемо займатися красою. Там були питання – що їсти, де взяти дах на головою і як своїм тілом дітей захистити. Тому це перший виклик в мене. Це був внутрішній супротив, який потрібно було пропрацювати, щоб почати говорити про те, що і це важливо. І для цього мені знадобилося 11 місяців. Поки я не почула від одних-других-третіх, щоб я починала», – пригадує Оксана.

Наснагу та необхідні знання для розвитку бізнесу жінка отримала, взявши участь у освітньому проєкті «Зміст», однією зі складових якого була і фахова психологічна підтримка.

«Окрім онлайн-навчання і регулярних зустрічей з психологинею, у межах проєкту «Зміст» ми організовували і провели сім офлайн-воркшопів в різних регіонах України. Ще один наш спільний здобуток – це той нетворкінг, який нам вдалося створити. Ми маємо групи в регіонах, ми маємо загальний чат учасниць. Там дуже багато корисного. І це залишиться їм і після закінчення проєкту», – розповіла комунікаційна менеджерка ГО «Нові українські наративи Юлія Катюха.

«Я була присутня на офлайн-тренінгу в Тернополі, на початку літа, – пригадує Оксана Войнаровська. – Це був курс "Продажі". І це навчання стало відправною точкою в масштабуванні – так, на сьогодні в мене вже працюють чотири тренерки. Тоді я все записувала в конспект, який переглядаю і зараз. А окрім цього, прокачала і особистісні скіли: скромна людина, я встала і зробила оголошення, що шукаю людей на роботу. З деякими дівчатами з цього тренінгу ми спілкуємось, і вони ходять до мене в студію, займаються. Такі класні заходи я щиро рекомендую не пропускати нікому, бо це не лише знання, а й класний нетворкінг».

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку ООН.

___________________________________________________

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, – це трастовий фонд за участю багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудови міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.

Матеріал розміщено згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України №2849-IX від 31.03.2023 та на підставі рахунку.

п.3 ст.9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996: Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару, який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів, користувачів) щодо цих особи чи товару та який розповсюджується за грошову чи іншу винагороду, повинен ідентифікуватися як реклама з дотриманням вимог цього Закону з використанням слова «реклама».

Фото: ГО «Нові українські наративи»/Авраменко Кирило