Ми досі не зустріли інопланетян, бо вони вбивають себе з дуже знайомої причини, кажуть учені
Ми досі не зустріли інопланетян, бо вони вбивають себе з дуже знайомої причини, кажуть учені

Ми досі не зустріли інопланетян, бо вони вбивають себе з дуже знайомої причини, кажуть учені

Найгірше в цій ситуації те, що її не рятує навіть використання виключно екологічних джерел енергії. Все починається тоді, коли цивілізація зазнає експоненціального технологічного зростання. З цього моменту вона нібито приречена. На щастя, це лише припущення, опубліковане на сервері препринтів arXiv, а отже ще потребує рецензування.

Деталі дослідження

З самого початку вчені хотіли перевірити наслідки використання енергії людиною, яке швидко зростало з 1800-х років. У 2023 році люди використали близько 180 000 терават-годин енергії, що приблизно дорівнює кількості енергії, яка потрапляє на Землю від Сонця в будь-який момент часу. Значна частина цієї енергії виробляється з газу та вугілля, які нагрівають планету нестабільними темпами завдяки викиду вуглекислого газу, який затримує тепло. Але навіть якби вся ця енергія вироблялася з відновлюваних джерел, таких як енергія вітру та сонця, ситуація б не змінилася. Але чому?

Манасві Лінгам, астрофізик з Флоридського технологічного інституту і співавтор дослідження разом із Амедео Бальбі, доцентом кафедри астрономії та астрофізики Римського університету Тор Вергата, були зацікавлені в застосуванні другого закону термодинаміки до цієї проблеми. Цей закон говорить, що не існує досконалої енергетичної системи, де вся створена енергія ефективно використовується. Деяка енергія завжди буде виходити з системи. Ця енергія, що витікає, з часом призводить до нагрівання планети.

Ви можете думати про це як про діряву ванну. Якщо у ванні, в якій міститься лише трохи води, з'являється протікання, лише невелика кількість води може витекти назовні, пояснив він. Але коли ванна наповнюється все більше й більше — оскільки рівень енергії зростає в геометричній прогресії, щоб задовольнити попит — невеликий витік може раптово перетворитися на затоплений будинок,
– каже Лінгам.

У цьому випадку затоплений будинок — це атмосферна температура планети. Накопичення витоків енергії, навіть від "зеленої" енергетики, врешті-решт перегріє будь-яку планету до такої міри, що вона стане непридатною для життя. Якщо не стримувати рівень споживання та виробництва енергії, то такий катастрофічний рівень зміни клімату може настати менш ніж через 1 000 років від початку виробництва енергії, як з'ясувала команда дослідників.

Це вельми цікаве припущення. Вчені вже не один рік говорять, що температура на планеті зростає швидше, ніж вони очікували. Спостережувані темпи глобального потепління неможливо пояснити ні циклами Міланковича (регулярні коливання орбіти планети, які призводять до льодовикових періодів і потеплінь після них), ні сильними Ель-Ніньйо (періодичні потепління океану, який нагріває атмосферу по всьому світу), ні наявними викидами парникових газів. Щось додаткове, кажуть вони, впливає на цей процес, і ми не знає, що саме. У цьому випадку вчені заявляють, що буквально сама енергія, яку ми виробляємо, і якої щодня потребуємо все більше через стрімке зростання населення, нагріває планету.

Такі витоки енергії відбуваються буквально всюди. Навіть у нашій дрібній електроніці. Коли ви купуєте павербанк на 10 000 міліампер-годин, ви в кращому випадку зарядите ваш телефон на 7-8 тисяч міліампер-годин, оскільки частина енергії втратиться десь на шляху під час заряджання по дроту. Уявіть це все в масштабах планети – величезні електростанції, мільйони кілометрів високовольтних дротів, численні накопичувачі… І все це потроху віддає енергію в навколишній простір.

Ось чому ситуацію не рятує чиста енергетика. При використанні енергії сонця, вітру чи води ми уникаємо викидів в атмосферу, але все одно отримуємо енергію, яку пускаємо по дротах і накопичуємо, а потім частину втрачаємо.

Висновки невтішні

Отож, згідно з моделлю, розвиненій інопланетній цивілізації може знадобитися навіть менше 1 000 років, щоб знищити власну планету через зміну клімату. Гіпотетичний світ нагрівається до такого стану, коли живі організми вже не можуть виживати на поверхні.

Для астробіологів цей ліміт значно ускладнює пошук життя в інших частинах космосу. Зрештою, 1 000 років — це просто мить у космічних масштабах, адже планетам на кшталт Землі потрібні сотні мільйонів років, щоб стати придатними для життя, а потім ще мільйони, щоб його розвинути до потрібного стану.

Судячи з усього, висновком із цього дослідження може бути те, що нам потрібно обмежити виробництво й використання енергії через цей неминучий витік у вигляді тепла, як передбачено законами термодинаміки. Але зробити це в умовах зростання населення планети й постійного зростання потреб економіки буквально неможливо. Виходом із цієї дилеми може стати перенесення виробництва енергії за межі планети, або зупинка зростання цивілізації, каже Лінгам.

Теги по теме
Космос Техно
Источник материала
loader
loader