Євроінтеграція АПК: де ми зараз і куди рухатися завтра?
Євроінтеграція АПК: де ми зараз і куди рухатися завтра?

Євроінтеграція АПК: де ми зараз і куди рухатися завтра?

Сюзанна Григоренко

На третьому році повномасштабної війни український аграрний сектор продовжує свій шлях до європейської інтеграції. Цей рік став періодом важливих законодавчих змін, спрямованих на гармонізацію з нормами ЄС. Водночас аграрії стикаються з новими викликами — від логістичних проблем до нестабільності на європейських ринках.

Як змінилася ситуація за останні роки, які кроки зроблено на шляху до євроінтеграції, та що чекає галузь у найближчому майбутньому?

Зміни в агросекторі України у 2024 році

Порівняно з 2022-2023 роками у 2024 році спостерігається поступове відновлення експортних можливостей українського агропромислового комплексу завдяки частковому розблокуванню морських портів та налагодженню альтернативних логістичних маршрутів. Проте виклики залишаються значними: спрощення агровиробництва, висока вартість логістики, пошкодження інфраструктури, дефіцит кадрів через мобілізацію та міграцію населення, екологічні проблеми через бойові дії.

Втрата 20% сільськогосподарських земель на окупованих територіях змусила аграріїв переглянути структуру посівів. Спостерігається тенденція до диверсифікації культур: великі агрохолдинги експериментують із вирощуванням нетрадиційних для України культур, таких як льон та арахіс. Ця зміна частково зумовлена пошуком більш прибуткових альтернатив традиційним зерновим культурам, зокрема кукурудзі, рентабельність якої знизилась.

Відкриття нового морського коридору наприкінці 2023 року дозволило частково відновити експортні потужності та компенсувати втрати, спричинені попередніми обмеженнями. Це особливо важливо, зважаючи на те, що Україна забезпечує значну частку імпорту пшениці для багатьох африканських країн: Єгипту (37%), Лівії (50%), Тунісу (32%) та Марокко (15%). 

Стабільність постачання українського зерна критично важлива для запобігання продовольчій кризі та соціальній напрузі в цих регіонах. Проте високі витрати на логістику та підвищені ризики залишаються постійною загрозою для українських аграріїв. І в цьому контексті євроінтеграція виступає як важливий фактор стабілізації та адаптації галузі до нових умов.

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Источник материала
loader