Інститут національної пам'яті просить Кабмін виділити 1 млн гривень на пошук жертв Волинської трагедії

Український інститут національної пам'яті просить Кабінет Міністрів виділити хоча б 1 млн гривень на програму пошукових робіт жертв Волинської трагедії, зокрема за зверненнями польських громадян. Про це повідомив голова УІНП Антон Дробович в ефірі телемарафону та в етері «Радіо Свобода».

Він пояснив, що йдеться про окрему програму пошукових робіт, яку Інститут проводитиме додатково до свого основного плану робіт. За його словами, це буде пошук за індивідуальними запитами польських громадян.

Дробович розповів, що офіційні польські інституції не зверталися до української сторони з проханням про ексгумацію тіл поляків, загиблих під час Волинської трагедії. Останнє звернення від польського Інституту національної пам’яті надійшло ще в 2019 році, ще від його попереднього очільника. Тому позиція нинішнього керівництва IPN Дробовичу «незрозуміла».

«Роками вже польська сторона не може запустити ні робочі групи, ні міжвідомчі комісії, тож польські громадяни вже в розпачі звертаються безпосередньо до нас», — сказав голова УІНП.

Він додав, що пошук за індивідуальними запитами польських громадян може діяти «як виняток», допоки офіційна Польща не виконає своїх зобов’язань за міждержавними договорами і не відновить зруйновані українські пам’ятники на своїй території у первісному вигляді (йдеться про братську могилу воїнів УПА на горі Монастир, — ДМ).

Інститут пояснив, що офіційні механізми з польською стороною — такі як робочі групи між інститутами нацпам’яті та профільними міністерствами — вже тривалий час не діють. Тож УІНП «піде назустріч польським громадянам» і проведе пошукові роботи на їхній запит, запросивши польську сторону в ролі спостерігача.

УІНП також нагадав, що з 2019 року польській стороні щонайменше тричі надавали дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні. Проте запит України на відновлення меморіальної таблиці на братській могилі воїнів УПА на горі Монастир у Польщі у первинному вигляді з іменами похованих досі залишається не виконаним.

30 вересня заступник міністра закордонних справ Польщі Теофіл Бартошевський заявив, що питання ексгумації жертв Волинської трагедії розглядатимуть у першому розділі переговорів з Україною про вступ до ЄС. За його словами, «якщо ця глава не буде закрита, Україна не зробить жодного кроку вперед у наступних розділах». Він додав, що його країна не хоче помсти і не вимагає покарання, а просто «хоче гідного поховання своїх предків».

1 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на полях Варшавського безпекового форуму заявив, що Україна готова до обговорення питання Волинської трагедії.

Фото: Антон Дробович / Максим Поліщук, «Детектор медіа»