ПАРЄ визнала Джуліана Ассанжа «політичним в’язнем», а обвинувачення проти нього «непропорційно суворими»
ПАРЄ визнала Джуліана Ассанжа «політичним в’язнем», а обвинувачення проти нього «непропорційно суворими»

ПАРЄ визнала Джуліана Ассанжа «політичним в’язнем», а обвинувачення проти нього «непропорційно суворими»

Резолюція ПАРЄ засудила «жорстоке» поводження з Ассанжем і понад «десятирічне політично мотивоване переслідування» його за журналістську діяльність.

Парламентська асамблея Ради Європи висловила стурбованість поводженням із засновником Wikileaks Джуліаном Ассанжем та називає обвинувачення, висунуті проти нього владою США, «непропорційно суворими».

Резолюцію під назвою «Затримання і засудження Джуліана Ассанжа та їхній негативний вплив на права людини» підтримали 88 депутатів, 13 висловились проти і 20 утрималися, повідомляє Укрінформ.

«Парламентська асамблея нагадує про важливість вільної преси, чия роль "громадського сторожового пса" забезпечує належне функціонування демократичної держави, що керується верховенством права. Ця роль є особливо актуальною у світлі серйозності нинішніх збройних конфліктів та зростання кількості і тяжкості випадків міжнародного переслідування», — йдеться в резолюції.

ПАРЄ стверджує, що «жорстоке» поводження з Ассанжем, якого нещодавно звільнили з-під варти після понад «десятирічного політично мотивованого переслідування» за його журналістську діяльність, потребує особливої уваги.

«Непропорційно суворе поводження з Джуліаном Ассанжем, зокрема його безпрецедентне засудження за Законом про шпигунство, створює небезпечний негативний ефект і клімат самоцензури, що впливає на всіх журналістів, видавців та інших осіб, які висвітлюють питання, що мають важливе значення для функціонування демократичного суспільства», — йдеться в документі.

Ассамблея вважає, що всі викладені факти дають підстави для того, щоб вважати Ассанжа «політичним в'язнем».

ПАРЄ закликала країни-члени та країни-спостерігачів переглянути свої закони про захист інформації та забезпечити ефективний захист журналістів від примусу розкривати свої джерела.

Асамблея також закликала Сполучені Штати Америки як країну-спостерігача при Раді Європи розслідувати ймовірні воєнні злочини і порушення прав людини, викриті Ассанжем.

Як повідомлялось раніше, 1 жовтня засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж вперше після свого звільнення з британської в’язниці мав публічний виступ в Комітеті з правових питань і прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи. Як повідомляє Укрінформ, у своєму зверненні Ассанж заявив, що вважає себе мішенню для переслідування за журналістську діяльність.

24 червня засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа звільнили з британської в'язниці. Перед тим Ассанж уклав угоду з міністерством юстиції США і погодився визнати себе винним у публікації конфіденційних військових документів. Відповідно до умов нової угоди, прокурори міністерства юстиції вимагатимуть 62-місячного ув’язнення, що дорівнює терміну, який Ассанж уже відсидів у лондонській в'язниці суворого режиму, поки боровся проти екстрадиції до США.

Влада США звинувачувала Ассанжа у змові з метою отримання та розголошення інформації про національну оборону. Йдеться про публікацію конфіденційних військових документів, які йому надала колишня аналітикиня армійської розвідки Челсі Меннінґ у 2010 і 2011 роках. Це тисячі сторінок нефільтрованих американських дипломатичних телеграм, звіти про діяльність, пов'язану з війною в Іраку, та інформацію про ув'язнених у тюрмі Ґуантанамо. США стверджували, що файли Wikileaks, які розкривали інформацію про війни в Іраку та Афганістані, ставили під загрозу життя людей. Йому висунули 18 кримінальних обвинувачень і загрожувало позбавлення волі терміном до 175 років.

Асанж із 2012 року жив у Посольстві Еквадору в Лондоні, де попросив прихистку. Британія відхилила запит Еквадору про призначення Ассанжа членом дипломатичної місії. У 2019 році Ассанжа позбавили права на політичний притулок в Еквадорі та затримали британські правоохоронці.

Велика Британія відмовлялася екстрадувати Ассанжа до Сполучених Штатів через його нестабільний психічний стан. У 2022 році, після того як США гарантували гуманне поводження з ув’язненим, Британія схвалила екстрадицію Ассанжа до Штатів, однак він направив нову апеляцію на це рішення. У березні 2024-гоВисокий суд Лондона вирішив не екстрадувати Ассанжа до США до завершення розгляду його апеляції.

Сумарно Ассанж провів п'ять років у в'язниці суворого режиму та ще сім років прожив у посольстві Еквадору в Лондоні

  • Читайте також: Борець за правду чи російський шпигун. Хто такий Джуліан Ассанж

Фото: Джуліан Ассанж у ПАРЄ / Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги по теме
ПАСЕ
Источник материала
loader
loader