Видання «Читомо» запустило спецпроєкт про знищення і резистентність української літератури

«Читомо» запустив спецпроєкт про важливі історії та імена, яких намагалася стерти Росія, і водночас про тривання українського літературного процесу попри все. Про це повідомила пресслужба видання.

У межах спецпроєкту під назвою «Стирання слова» опублікують 8 матеріалів українською та англійською мовами про заслання і ув’язнення, убивства літераторів, руйнації друкарень, каральну медицину супроти митців, використання музеїв у цілях пропаганди, знищення бібліотек, створення меншовартості, надання привілеїв і статусів «ідеологічно правильним письменникам». 

«Розпізнаючи та групуючи методи "колоніального стирання", кураторська команда була вражена їхньою різноманітністю: над впровадженням імперської політики працювали всі без винятку гілки влади, створювалися цілі інституції, організації, а виконавцями контролю і репресій ставало все більше людей. Та завжди знаходилися "люди не зі страху", дисиденти, які гостро реагували на несправедливість і в усі часи запобігали стиранню слова», — розповіла головна редакторка «Читомо» Оксана Хмельовська.

Проєкт створюють на підтримку виставки Харківського літературного музею «Антитекст» про те, що відбувалось з українською культурною спадщиною, яка не вписувалась в межі офіційної доктрини СРСР. Вона розпочне свою роботу 30 вересня у Берліні, а 14 жовтня — у Кельні. 

«У виставці "Антитекст" на прикладах музейних предметів з колекції Літмузею йдеться насамперед про методи культурного геноциду. Ці методи виявилися дуже дієвими, і їх продовжує застосовувати Росія і зараз. Спецпроєкт "Стирання слова" допоможе ширше заглибитись в цю тему, показати її у часовому розрізі», — зазначила Тетяна Ігошина, заступниця директорки Харківського Літмузею.

«Стирання слова» реалізовується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Фото: «Читомо»