Як правоохоронці «пудрили мізки» громадськості, прикриваючи втечу підозрюваного Слобоженка

Фігуранти гучних кримінальних справ втікають, слідчі розводять руками. Якось так можна було б підсумувати те, що періодично відбувається з резонансними справами в Україні. Дмитрук, Береза, Арестович, Боголюбов, Слобоженко – цей список можна продовжити, але суть одна: коли справи проти певних людей стають серйозними, їм вдається втекти за кордон. І жодні обмеження через воєнний стан в Україні, на них не діють.

У цьому досліджені журналісти видання  NGL.media розповідають про скандальний випадок розслідування резонансної справи бізнесмена і блогера Олександра Слобоженка, щоб наочно показати, що збігів не буває і система покарань в Україні справді працює вибірково. І що якщо вам здається, що певні пазли у справі не сходяться – вам, скоріш за все, не здається.

Багато питань, мало відповідей

Усе почалось 26 квітня 2023 року. Того дня детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) відкрили кримінальне провадження щодо молодого та успішного так званого “арбітражника трафіку” Олександра Слобоженка, запідозривши його в ухиленні від сплати податків. Відкриття провадження не дорівнює доведенню винуватості, тож з цього моменту детективи БЕБ під наглядом прокуратури мали б працювати над доказовою базою. Вони провели обшуки у київському помешканні Слобоженка, зафіксувавши процедуру на фото, як це заведено робити у таких випадках. Проте жодних прес-релізів чи офіційних повідомлень про обшуки, як і загалом про справу Слобоженка, правоохоронці не публікували – аж до 16 серпня 2024 року.

---

Довідка “УК”: Хто такі арбітражники трафіку

В так званому арбітражі трафіку є певна схожість з діяльністю “зазивал” або вуличних аферистів, якщо говорити про нечесні або маніпулятивні методи залучення людей. У цьому сенсі, як і “наперсточники” або інші вуличні шахраї, деякі арбітражники можуть використовувати хитрощі, щоб заманити людей у сумнівні схеми або на ненадійні платформи. Це може бути просування казино, фейкових інвестиційних схем, фуфломіцінів, бадів, підробних товарів або інших способів шахрайства, що асоціюється з обманом і маніпуляціями. 

Так само як “зазивали” можуть працювати в етично чистому бізнесі (наприклад, запрошуючи людей до кафе або магазину), так і арбітражники трафіку можуть бути абсолютно легальними фахівцями, що заробляють на залученні клієнтів до реальних бізнесів, як-от інтернет-магазини, фінансові сервіси, освітні програми тощо.

Але швидко багато заробити на легальних схемах навряд чи можливо тому, швидкий і легкий заробіток часто є червоним прапорцем, коли йдеться про арбітраж трафіку або будь-які інші схеми. Легальний бізнес зазвичай не приносить миттєвих і великих грошей без значних зусиль, часу та вкладень.  Тому швидкобагатіючи молоді люди з цієї сфери зазвичай зазивають користувачів з різних країн у такі сумнівні та ризиковані місця та схеми:

• Гемблінг, беттінг та інші азартні ігри
   Арбітраж трафіку часто використовується для просування казино, онлайн-беттінгу або інших подібних платформ, де користувачів залучають для участі в азартних іграх. У багатьох країнах гемблінг регулюється або заборонений, що робить такий арбітраж ризикованим з правової точки зору.
• Обманні схеми (scam)
  Деякі арбітражники просувають сумнівні продукти або схеми, де користувачів вводять в оману, обіцяючи великі прибутки або швидкий успіх. Такі практики можуть бути нелегальними і призводять до блокування акаунтів або штрафів.
• Мотивований трафік
   Це трафік, який залучається через обман або маніпуляцію, коли користувачі виконують дії (реєструються, підписуються) заради вигоди (наприклад, щоб отримати бонус). Це часто суперечить правилам багатьох партнерських програм і може призвести до проблем із регуляторами.

Якщо мета арбітражника полягає виключно в швидкому заробітку, то це може свідчити про те, що він використовує ризиковані або навіть незаконні методи. Легальні та стабільні джерела доходу зазвичай вимагають планування, тестування, аналізу і постійної оптимізації.

Ми наведемо список самих популярних напрямків (в цій сфері це називається вертикаль) у арбітражників і кожен може оцінити де проходить межа:

Види високомаржинальних вертикалей в арбітражі трафіку:

• Adult – категорія послуг 18+ та товарів для дорослих. ;
• Betting – ставки на спорт.
• Dating / Adult Dating — знайомства / знайомства 18+. 
• E-Commerce – товари, які можна віднести до категорії “магазин на дивані”.
• Cash-on-Delivery E-commerce – товари для повсякденних потреб. 
• Travel – ніша подорожей, турів, готелів, авіаквитків та букінгу.
• Forex / Binary Options – трейдинг та бінарні опціони.
• Finance – фінансові брокери, мікропозики, кредити. 
• Biz ops — пропозиції із заробітку в інтернеті, пропозиції про роботу та працевлаштування.
• Crypto – криптовалюти, хмарний майнінг та криптотрейдинг.
• Gambling – азартні ігри на реальні гроші. 
• Utility/Gaming –  програми та ігри для смартфона.  
• Nutra – товари для краси, БАДи, фуфломіцини. 
• Education / Essay — псевдоосвіта, контрольні , дипломні та курсові роботи.
• Езотерика – ніша магічних амулетів, ворожінь, таро та інфокурсів магічної тематики.

---

Олександр Слобоженко тим часом їздив світом, розважався, давав інтерв’ю, де відкрито говорив про кримінальну справу та обшуки, відверто насміхаючись зі звинувачень.

Олександр Слобоженко біля McLaren 720S

Не до сміху стало навесні 2024 року. Після публікації розслідування журналіста УП Михайла Ткача про розваги 25-річного бізнесмена закордоном, він зникає з інформаційного простору, опублікувавши перед тим годинну відповідь на це розслідування.

Наступна важлива дата у цій історії –  це 16 серпня 2024 року. У цей день БЕБ та Офіс Генпрокурора повідомили про вручення Слобоженкові офіційної підозри у несплаті податків на загальну суму 213 млн грн. Ці повідомлення стали першою офіційною публічною інформацією у цій справі.

В офіційному телеграм-каналі БЕБ повідомлення про вручення підозри було проілюстроване фотографіями Слобоженка, який в оточенні детективів БЕБ підписує якісь документи (Ці фото були опубліковані БЕБ лише у Facebook та Telegram. На офіційних сайтах БЕБ і Офісу Генпрокурора їх нема. Але правоохоронні часто публікують у соцмережах більше фото, ніж на офіційних сайтах).

Вручення підозри означає, що слідство зібрало достатні докази, на основі яких суд має ухвалити рішення про запобіжний захід. Зважаючи на вагомість висунутого звинувачення після вручення підозри Слобоженка мали б затримати, а суд впродовж найближчих днів мав би ухвалити рішення про запобіжний захід до остаточного вироку – утримання під вартою без права застави чи встановити розмір грошової застави.

Але все пішло не так.

Олександр Слобоженко біля автомобіля BMW M3, оформленого на маму

21 серпня, менше ніж за тиждень після вручення підозри, як стверджували у БЕБ і Офісі Генпрокурора, Олександра Слобоженка помітили у Варшаві. Опубліковані УП фото породили закономірні питання – як після вручення офіційної підозри у важкому економічному злочині він міг виїхати за кордон?

Українські правоохоронці не згадували публічно про справу Слобоженка аж до 2 вересня, коли Шевченківський районний суд Києва ухвалив запобіжний захід у цій справі  – тримання під вартою без можливості внесення застави. У той же день, повідомляючи про це рішення суду, БЕБ та Офіс Генпрокурора поміж іншим лаконічно згадують, що Слобоженко перебуває у розшуку. При цьому жодна з ухвал у справі Слобоженка, у тому числі щодо обрання йому запобіжного заходу, з незрозумілих причин не опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому цю інформацію NGL.media отримували за запитами у суд, БЕБ та Офіс Генпрокурора

Це лише посилило підозри, що Слобоженкові просто дозволили втекти з країни. Саме ці підозри й спонукали NGL.media глибше дослідити цю ситуацію. Відверто кажучи, відповідь виявилась простішою, ніж собі уявляли журналісти.

Брехня і маніпуляція

За даними NGL.media, востаннє Олександр Слобоженко перетинав кордон весною цього року. 28 березня він виїхав потягом Київ-Варшава і більше до України не повертався. Складаємо пазл: молодий бізнесмен виїхав з України в кінці березня, а підозру отримав через майже п’ять місяців – 16 серпня. Кордон у напрямку України він офіційно не перетинав, але на фото з вручення підозри присутній. Як це, збіса, стало можливим?

Першою нашою версією була така, що Слобоженко перетинав кордон неофіційно, як, наприклад, народний депутат Артем Дмитрук (25 серпня народному депутату від «Слуги народу» Артему Дмитруку повідомили про підозру за побиття правоохоронця, після чого з’ясувалось, що він виїхав з України в Молдову ще 23 серпня поза пунктами пропуску). Але її відкинули, бо з’ясувалось, що Слобоженко не настільки заморочувався.

Виявилось, що БЕБ та Офіс Генпрокурора просто зманіпулювали громадською думкою, щоб скласти враження, нібито Слобоженко особисто отримав підозру. Напередодні, 15 серпня, вони справді вручили офіційну підозру, але не йому, а його родичці. А публічні повідомлення про це наступного дня проілюстрували фотографіями з обшуку квартири Слобоженка минулого року. Раніше ці фото ніде не публікували, тож вони цілком природно сприйнялись як актуальні.

Тож виглядає, що з якихось причин детективи БЕБ, а заодно й Офіс Генпрокурора, підтасовують факти, маніпулюють і спотворюють дійсність.

«Це не та інформація, яка повинна 100% бути опублікована»

«Відповідно до законодавства, особу беруть під варту, коли є ризик того, що вона буде ухилятись від слідства і суду, тобто може втекти. Якщо особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, то коли вручається підозра, особу або одразу затримують, або вручають клопотання про обрання запобіжного заходу і протягом трьох годин, не пізніше наступного дня, розглядають це клопотання», – пояснює юристка Світлана Ільницька.

Тож, можливо, детективи БЕБ сподівались, що Слобоженко повернеться в Україну до обрання запобіжного заходу і їм не доведеться нічого пояснювати? Або ж це була спецоперація, щоб заплутати російську ФСБ, яка, за словами Слобоженка, активно полює на нього?

NGL.media спробували отримати коментар детектива БЕБ Руслана Козюри, який подавав до суду клопотання про обрання запобіжного заходу Слобоженку, але він відмовився спілкуватись без запиту до прес-служби.

Втім, виявилось, що у БЕБ не бачать проблеми у замовчуванні важливої інформації і використання фото, що вводять в оману. Принаймні, такий висновок можна зробити з коментаря офіційної речниці БЕБ.

«Щодо фотографій. У нашому повідомленні йшлося не тільки про вручення підозри, але і про те, що проводились попередні слідчі дії, такі як обшуки [2023 року]. Тому ми опублікували ці фото – для ілюстрації, – пояснила у коментарі NGL.media речниця БЕБ Альона Матвєєва. – Щодо заочного повідомлення про підозру. Це не та інформація, яка повинна 100% бути опублікована. Прес-релізи – це не офіційний документ, де обов’язково треба вказувати щось на кшталт статті, по якій розслідується кримінальне провадження та інші деталі. Якщо людина хоче дізнатися подробиці, ми можемо пояснити або надати відповідь на запит».

Замість висновків

Кримінальна справа Олександра Слобоженка існує з весни 2023 року, а з військового обліку він був знятий у жовтні 2022 року. Тобто до оголошення підозри він міг без обмежень виїжджати за кордон. Офіційну підозру йому оголосили заочно, майже через п’ять місяців після останнього виїзду з України, коли стало зрозуміло, що він навряд чи повернеться. Очевидно, через суспільну увагу до нього після розголосу у ЗМІ інформацію про підозру подали маніпулятивно, без важливих уточнень та пояснень.

Кримінальна справа, яку зараз веде БЕБ, стосується особисто Олександра Слобоженка та його бухгалтера (Шевченківський районний суд Києва взяв бухгалтера Слобоженка під варту і 2 вересня встановив підозрюваному 43,4 млн грн застави). Компанія з арбітражу трафіку Traffic Devils офіційно належить уже іншим людям. З травня 2024 року Слобоженко перестав бути власником ТзОВ «Трафік Девілс» на користь 25-річного дніпрянина Дмитра Гнітуленка, а маму Слобоженка Ірину Звір на посаді директорки замінила 22-річна дніпрянка Дар’я Вишневецька. У цей же період ще один дніпрянин Владислав Степанець став власником іншої компанії Слобоженка «Трафік Девілс Едженсі».

А з кінця минулого року Traffic Devils стала резидентом урядової програми «Дія.City», учасники якої мають податкові пільги та іншу допомогу від держави. Тож виглядає, що все у Слобоженка та його друзів буде добре.

Тим більше, що чотири роки тому проти Слобоженка уже відкривали подібну справу про несплату податків, тоді йшлося про майже 55 млн грн. Та справа, як ми повідомляли раніше, «розсипалась» ще на етапі досудового розслідування і йому повернули вилучене під час обшуків майно.

Авторка: Катерина Родак

Джерело: NGL.media

Tweet