За Украину или дружбу с Россией? Рассказываем о Марте Кос, "главной по Украине" в новой Еврокомиссии

17 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила у Європарламенті новий склад Єврокомісії та розподіл портфелів між єврокомісарами.

Ці політики – по одному від кожної держави ЄС – наступні п’ять років, у разі затвердження, виконуватимуть роль "профільних міністрів" Європейського Союзу.

Цьому передували тижні закулісних переговорів, під час яких до медіа потрапила схема очікуваного розподілу портфелів, і майже усі її пункти підтвердилися.

Чи не єдиний виняток – комісар, відповідальний за Україну та майбутнє розширення ЄС.

Абсолютно несподівано цю посаду отримала словенська кандидатка Марта Кос, яка з’явилася у списку в останній момент і на час презентації нового складу ЄК ще навіть не пройшла всю процедуру затвердження вдома, у Словенії.

Чи є ця зміна позитивною для України? На перший погляд, ні.

По-перше, перед тим головним претендентом на "український портфель" називали латвійця Валдіса Домбровскіса, який вже багато років послідовно підтримував нашу державу у Брюсселі.

По-друге, у 2022 році від Марти Кос лунали дружні до РФ заяви, які навіть зараз неприємно читати; через них словенська опозиція тепер називає Кос "проросійською кандидаткою у комісари".

Втім, забігаючи наперед, можна сказати, що думка словенської опозиції тут точно не є показовою.

Причина – давній конфлікт і навіть ворожнеча з родиною Кос, у корені яких лежить кримінал та корупція з боку лідерів згаданої опозиції.

Утім, варто застерегти і від трагічних висновків щодо номінації.

Словенська комісарка – попри описані вище проблеми – на практиці може виявитися вдалим вибором для України.

Джерела свідчать про дружні відносини Кос із президенткою ЄК Урсулою фон дер Ляєн, яка зацікавлена в успішній інтеграції України до ЄС.

А у разі, якщо Марта Кос стане на проукраїнську позицію – то її словенське походження може зіграти позитивну для Києва роль.

У цьому тексті ми розповідаємо про людину, яка у разі затвердження на посаді отримає дуже високу роль у питанні інтеграції України з ЄС на наступні п’ять років, а також про те, чого варто від неї чекати.

Від плавання до Єврокомісії.

З коротких біографічних довідок 59-річну Марту Кос можна описати як колишню журналістку й комунікаційницю, що має досвід призначення на посаду посла без дипломатичного досвіду, але зрештою була змушена піти з дипломатії у політику та бізнес-консалтинг.

У молоді роки Кос професійно займалася плаванням та вигравала змагання як спортсменка тодішньої Югославії і, згодом, Словенії.

А ще Марта Кос – сестра Драго Коса, відомого міжнародного антикорупційного експерта, що дотичний у тому числі до українських реформ.

Цей родинний зв’язок мав та досі має також політичне значення, до чого ми ще повернемося.

Неспортивну кар’єру Марта Кос почала з журналістики.

Вона отримала освіту в цій сфері та у 90-х роках працювала спершу у спортивному розділі словенського мовника RTV, потім, переїхавши до Німеччини – на Deutsche Welle, згодом – кореспонденткою у Бонні для RTV.

Наприкінці 1990-х Кос вперше опиняється на держслужбі – вона два роки працює речницею уряду.

Потім вона три роки була віцепрезиденткою Палати промисловості та торгівлі Словенії, а далі майже десятиліття займалася консалтингом та бізнес-комунікаціями.

А у 2013 році Марта Кос несподівано стає дипломаткою (точніше, вона тоді була відома за прізвищем Кос-Марко, через попередній шлюб).

Того року у Словенії пішов у відставку правий уряд прем’єра Янеза Янші (ця деталь важлива), до влади у країні приходять лівоцентристи, які номінують її на посаду посла у Німеччині, де вона чотири роки представляє свою країну.

У 2017 році у рамках ротації Марту Кос призначають послом Словенії у Швейцарії.

Утім, з нової посади вона була змушена піти достроково, у 2020 році, після серії конфліктів.

Кос пояснила відставку розбіжностями у поглядах з керівництвом, а також встановленим зовнішнім наглядом за її управлінською роботою – але її критики кажуть, що причиною стали скарги на її ставлення до підлеглих.

Утім, була й інша причина раптового завершення дипломатичної кар’єри.

У 2020 році на посаду прем’єра Словенії повернувся вже згаданий Янез Янша.

І це – зовсім не збіг.

Триразовий прем’єр країни Янша та нинішня претендентка на посаду єврокомісара з розширення Кос – неприховані противники.

Янша навіть в опозиції знаходив час вколоти очільницю посольства в Берліні та Берні, і те саме робили його медіа.

Звідки росте коріння цієї ворожнечі?.

Словенські журналісти кажуть, що свого часу Марта Кос відіграла роль у поразці Янші на парламентських виборах 2008 року, коли правий політик уперше втратив посаду прем’єра.

Але ще важливіше те, що її брат, згаданий вище антикорупціонер Драго Кос був серед ключових осіб, що проштовхували кримінальні звинувачення проти Янеза Янші та його соратників – так звану "справу "Патрії".

Саме ця справа у 2013 році призвела до другого падіння уряду Янші (так-так, саме тоді Марту Кос несподівано призначили послом без дипломатичного досвіду) і до ув’язнення експрем’єра, якого суд визнав винним у корупції.

Янша, втім, не відбув повний термін – вирок був скасований конституційним судом з процедурних підстав.

Усі ці деталі – навіть ті, які не стосуються Марти Кос напряму, – є дуже важливими, щоб розуміти ситуацію, в якій вона опинилася зараз.

Та повернімося до постдипломатичної кар’єри кандидатки.

Після звільнення з посади посла Кос йде у національну політику і в 2022 році стає віцепрезиденткою соціал-ліберального "Руху свободи" теперішнього прем’єра Словенії Роберта Голоба, працювавши також його радницею з питань зовнішньої політики.

Кос навіть висунула свою кандидатуру на президентських виборах, але потім зняла її та пішла з керівництва політсили.

У 2023 році Кос зовсім "побила горщики" з партією і вийшла з її лав на підтримку тодішньої очільниці МВС в уряді Голоба, коли та заявила про неприйнятне втручання у її роботу і пішла у відставку.

Призначення, супроводжуване скандалами.

У новинах про переговори щодо майбутнього складу Єврокомісії ім’я Марти Кос виринуло в останній момент, і схоже, що ключову роль тут зіграв "гендерний ультиматум" президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Фон дер Ляєн публічно проголосила мету сформувати гендерно збалансований склад ЄК, але країни проігнорували її прохання: у першому складі, запропонованому державами Євросоюзу, виявилося лише 9 жінок з 27 членів ЄК, включаючи саму президентку.

Утім, фон дер Ляєн посилила тиск на деякі країни щоби ті замінили кандидата на кандидатку.

Ці зусилля дали певний успіх: дві держави погодилися.

Словенія виявилася однією з них.

Марту Кос запропонували замість початкового Томажа Весела, екскерівника державної аудиторської служби, який зняв кандидатуру після співбесіди з фон дер Ляєн.

І хоча ні для кого не є секретом, що головною причиною стала стать кандидата, офіційно цього не визнають.

Весел заявив, що відмовляється від посади через "розбіжності щодо роботи у Комісії" із президенткою, а сама фон дер Ляєн у листі до прем’єра Словенії про відхилення кандидатури, який згодом опинився у публічному доступі, називала причиною те, що Веселу "бракує відповідного досвіду", щоб співпрацювати з Європарламентом і Радою ЄС.

Ця розбіжність версій стала додатковим приводом для атак на цю номінацію від представників словенської опозиції.

Утім, треба зазначити що кандидатура Марти Кос не з’явилася нізвідки.

У ЗМІ згадують, що ще перед євровиборами прем’єр Голоб пропонував їй бути першим номером у списку політсили з перспективою стати кандидаткою у єврокомісари.

Тоді вона відмовилася, але тепер погодилася.

Старий конфлікт з Робертом Голобом, схоже, остаточно залагоджено.

Фон дер Ляєн, схоже, також розраховувала саме на цю заміну.

Тому саме через Словенію вона на тиждень відклала оголошення складу Єврокомісії, а коли отримала попередню згоду – одразу оголосила про розподіл посад, не чекаючи навіть, поки Любляна завершить офіційну процедуру затвердження кандидатки.

Між тим у столиці Словенії заміна кандидатури єврокомісара спричинила справжній політичний шторм.

Янез Янша звинувачує владу у надмірно довгому зволіканні з кандидатурою, у неправдивих поясненнях, у тому, що Любляна піддалася тиску Брюсселя.

І, звісно ж опозиція накинулася з критикою на Марту Кос – що зовсім не дивно, зважаючи на її давню та персональну ворожнечу з Яншею.

Проросійська чи ні?.

Ключові підстави для критики Марти Кос – сумніви щодо її ставлення до Росії, України, а також чутки про її співпрацю з югославською спецслужбою.

Повноваження комісарки у разі її затвердження мають особливу вагу.

"Вона працюватиме над підтримкою України і продовженням роботи з відбудови, а також підтримуватиме країни-кандидатки, щоб готувати їх до вступу", – сказала фон дер Ляєн, оголошуючи про номінацію комісарки з розширення.

"Портфель з розширення – це доказ, що Словенію цінують і поважають… Нам доручили велику відповідальність.

Отримавши портфель з розширення, Словенія отримала з ним ключ до стабільності та миру не лише на Західних Балканах, а й у Східній Європі.

До нього входить і відбудова України.

Я пишаюся Словенією", – відреагував прем’єр Роберт Голоб.

Але чи може Марта Кос працювати на будь-якій посаді, дотичній до України?.

Політичні опоненти прем’єра Голоба наполягають, що ні.

Вони миттєво підняли з архівів інтерв’ю Кос за квітень 2022 року, зміст якого може неприємно здивувати.

У ньому нинішня кандидатка у комісари, на той час – представниця опозиції, коментує спільний візит до Києва словенського прем’єра Янеза Янші разом з прем’єрами Польщі та Чехії.

Вони стали першими західними топпосадовцями, що прибули до Києва після початку повномасштабної війни.

А їхній візит, що відбувся 15 березня 2022 року, був дійсно сміливим кроком підтримки, адже тоді російські війська ще стояли під Києвом.

Марта Кос в інтерв’ю погодилася, що це "сміливий жест, але є і дилеми", і серед таких вказала..

давню дружбу Словенії з Росією!.

Не заперечуючи того, що Росія є агресором і порушує міжнародне право та атакує цивільні об’єкти, через що однозначно заслуговує на осуд – Марта Кос водночас зазначила, що хоче зберегти гарні відносини Словенії з Росією.

"Деякими діями влади Словенія сама собі закриває двері.

Одна з таких – відкликання згоди на почесного консула Росії у Словенії.

Є словенські громадяни, які стали почесними консулами, тому що зробили щось добре для словенсько-російських відносин у минулому.

У наших інтересах – колись мати нормальні відносини з Росією, і почесні консули можуть допомогти у цьому… Підкреслю ще раз – Росію потрібно максимально критикувати, але ми не маємо замикати двері.

Зовнішня політика – це про роботу у своїх національних інтересах.

Словенія завжди мала гарні відносини з Росією, але за уряду Янеза Янші стався розворот до США і дистанціювання від Росії", – сказала тоді Марта Кос.

Її запитали також, чи Україна має стати членом НАТО.

Вона відповіла розмито, але дуже скептично щодо такої можливості, пояснивши, що Росія заблокувала вступ України до НАТО так само, як раніше вчинила з Грузією, розв’язавши війну проти неї у 2008 році.

"Таким чином Путін зробив Грузію нестабільною країною, і цей конфлікт створив ситуацію "ви не можете стати членом НАТО, поки це не вирішено".

А тепер Путін застосував подібну тактику в Україні.

Тепер для України неможливо стати членом НАТО.

Утім, ставити ярлик "проросійської" на Марту Кос – несправедливо.

У пізніших заявах, навіть влітку 2022 року, у статусі кандидатки у президенти, Кос чітко висловлювалася на підтримку України.

"Ми маємо допомагати Україні, навіть військовою допомогою", – заявляла Кос.

Вона зауважила, що для миру "потрібні дипломатичні рішення", але не можна погоджуватися на "мир за будь-яку ціну" чи замороження, тому що це означало би перемогу агресора.

Також Кос підтримала позицію, висловлену у відкритому листі до прем’єра низки словенських експосадовців і громадських діячів, де вони закликають надавати Україні максимальну підтримку.

"Це правильно і легітимно.

Кожна жертва агресії має право на самозахист, і це стосується і особистості, і держави… Україна бореться у тому числі за фундаментальні принципи миру і безпековий порядок у Європі, що встановився після холодної війни", – коментувала вона.

Проте ці пізніші заяви Марти Кос зараз лишаються без уваги, натомість їй активно пригадують перше інтерв’ю зі словами про прагнення "зберегти добрі стосунки" з Росією.

Ще одна підстава для публічної критики Кос – звинувачення щодо її нібито співпраці з UDBA, тобто КДБ Югославії.

"Колишня людина КДБ Югославії і резидентка Швейцарії Марта Кос буде мати портфель з розширення у наступній Єврокомісії?" – обурено відреагував експрем’єр Янез Янша, додавши, що це погано для ЄС і "добре для Путіна".

Звинувачення щодо UDBA – ще один давній закид критиків на адресу Марти Кос, якому, втім, бракує документальних підтверджень.

Сама вона багато разів категорично відкидала ці звинувачення.

"Вперше про це заговорили, коли я висунула свою кандидатуру на президентських виборах у Словенії 2022 року, щоб дискредитувати мене.

Перед тим як стати послом у Німеччині і Швейцарії, я пройшла перевірку служб безпеки в обох країнах і без жодних проблем отримала агреман.

Якби я якось могла зашкодити інтересам Словенії, я не могла би працювати в уряді і бути послом", – відреагувала Кос.

Лобі Урсули фон дер Ляєн.

Як вже йшлося вище, спершу планувалося, що портфель розширення і відновлення України отримає латвієць Валдіс Домбровскіс; утім, цього не сталося.

Однією з перепон для цього стала надто висока концентрація зовнішньополітичних повноважень у представників держав Балтії: експрем’єрка Естонії Кая Каллас очолить зовнішньополітичну службу ЄС, литовець Андрюс Кубілюс має стати комісаром з питань оборони та космосу.

Віддавати розширення Латвії – було би забагато.

Крім того, фон дер Ляєн були потрібні стимули для того, щоби переконати окремі країни висунути саме жінку як кандидатку у ЄК.

Впливовий портфель є саме таким стимулом.

Але є ще одна причина, завдяки якій Марта Кос може отримати ці повноваження.

Джерела "Євро.

Правди" свідчать, що Кос і фон дер Ляєн – добре знайомі і мають дружні відносини ще від часів, коли словенка очолювала посольство у Берліні, а нинішня президентка ЄК тоді очолювала Міноборони Німеччини.

Мовляв, Урсула фон дер Ляєн впевнена у тому, що Марта Кос буде на її боці у питанні України.

І саме тому вона притримала український портфель для неї.

Якщо це дійсно так – це добра новина для нас.

Адже Урсула фон дер Ляєн є однією з ключових прибічників нашої держави у брюссельській політичній тусовці.

Річ у тім, що зараз Марта Кос є лише кандидаткою у комісари, і вона має бути затверджена у Європарламенті – а там вже лунає жорстка критика на її адресу.

Передусім від однопартійців Янеза Янші.

Очільниця делегації Словенії у Європейській народній партії (ЄНП), представниця партії Янші Романа Томч назвала кандидатуру Кос "абсолютно неприйнятною" і повторила чутки про зв’язки з UDBA.

"Ви собі можете уявити, щоб, наприклад, Німеччина номінувала кандидата, про якого відомо, що він у минулому мав зв’язки зі Штазі?" – заявила Томч у коментарі Euronews.

ЄНП – головна політична сила в Європарламенті, тож критика звідти – це серйозно.

Однак зважаючи на те, що Урсула фон дер Ляєн також представляє ЄНП, її слово на захист словенської кандидатки може бути впливовішим.

Автори: Марія Ємець, Сергій Сидоренко,.

"Європейська правда".