Це було не просто влучання: до яких наслідків призвів удар росіян по кораблю з зерном

Варто розуміти, що в питаннях продовольства кожна країна діє виключно в межах своїх національних інтересів. Таку думку 24 Каналу висловив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, додавши, що цей принцип стосується зокрема Індії, Китаю, Туреччини.

Чому світ досі купує крадене зерно

Наприклад, Індія є найбільшим покупцем російської нафти. Це не тому, що вона виступає проти України й хоче допомогти окупантам воювати, а тому, що їй так вигідно. На своїх нафтопереробних підприємствах Індія перетворює нафту й продає Європі за дуже пільговими для себе цінами.

Якщо Китай продає Росії свою товарну продукцію і нарощує загальні обсяги зовнішньоекономічних контрактів – це означає що Китай знайшов собі додатковий ринок, який приносить йому непогані доходи.

Коли ми говоримо про Єгипет, який купує російське зерно, а за всіма контрактами воно нібито вироблене у Росії – країна не проводитиме ніякі дослідження та не визначатиме, чи часом його не вкрали. Особливо, зважаючи на те, що Єгипет не має зерна на внутрішньому ринку, а годувати населення треба,
– зауважив Олег Пендзин.

Тому в цій ситуації не варто чекати від країн, особливо бідних, африканських, великої ініціативи з приводу виявлення краденого українського зерна. Це належить до інтересів виключно самої України.

Росія вдарила по кораблю з зерном

Після влучання російської ракети в зерновоз – ф'ючерси на зерно виросли майже на 40%. Удар був завданий свідомо, до того ж у виключній економічній зоні Румунії. Для чого Росії така атака? Щоб різко підійняти ціни світових зернових ринках і вигідніше продати свій товар.

Щобільше страхові платежі на кораблі, які йдуть в Україну за зерном, виросли вдвічі після влучання. Тобто українське зерно за логістикою стало дорожчим, а його перевага на ринках, де ми конкуруємо з Росією, – впала.

Це було не випадкове влучання, а запланована, абсолютно чітка, економічно аргументована операція. Вона мала на меті ускладнити економічний розрахунок українського зерна, який йде на ті самі ринки, що й російське,
– пояснив Олег Пендзин.

З чим пов'язані проблеми з продовольством у Європі

У 2024 році французька зернова корпорація, яка є основним виробником зерна у країні, різко втратила обсяги виробництва. Була дуже велика посуха, а тепер Франції не вистачає збіжжя.

Повені, які зараз відбуваються, сильно вдарили по продовольчій безпеці Європі. Ціни зросли, вже відчувається нестача зернових. Все свідчить про те, що рік буде дуже дорогим у сенсі зернової продукції.

Для українського внутрішнього споживання це також буде певним драйвером росту цін. У нас є складнощі з вивозом, але ми достатньо багато виробляємо для себе, тому наше продовольство не сильно виросте,
– додав Пендзин.

Високі ціни на світовому ринку є перевагою для наших аграріїв. Адже чим дорожча ціна, тим більше вони теоретично зможуть заробити. Проте інша справа полягає в тому, щоб вони своєчасно повертали цю валютну виручку в Україну,

Чи варто очікувати реакції Заходу на крадіжку зерна

Росія продовжує таку практику ще з 2022 року. Загарбники вважають окуповані території своїми, тому продають українське зерно. Якщо у випадку з нафтою є встановлені максимальні ціни, вище яких товар не можна продавати, то із зерном цього немає.

Максимальної ціни нема, тому що мовиться про продовольчу безпеку світу. Тому й не існує обмежень на торгівлю російським зерном, зокрема на світових ринках. Формально жодна країна, яка його продає чи приймає, не порушує міжнародного права,
– зауважив Олег Пендзин.

Відтак в умовах дефіциту на внутрішніх ринках зерна, ніхто не займається дослідженнями, чи продукція вкрадена в Україні, чи вироблена в центральній частині Росії. Протидії викраденню українського продовольства російськими компаніями на сьогоднішній момент немає.