Проєкт бюджету на 2025 рік: Які кошти виділені на державні медіа, марафон, суспільне, кіно, культуру та захист інформаційної безпеки?

У проєкті бюджету на 2025 рік передбачено зменшення коштів на культурну сферу та кіновиробництво,  натомість більшість видатків на медійну сферу залишились  на рівні минулого року, а по деяких бюджетних програмах зросли. Про це йдеться  у таблиці законопроєкту  №1200, розміщеному на сайті парламенту.

 У проєкті бюджету передбачене збільшення фінансування суспільного мовника. На підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України виділено 2,1 мільярд гривень, тоді як на цей рік ця  сума була 1,8 мільярда гривень. заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук каже, що це позитивна тенденція, але звертає увагу на те, що це не можна назвати бюджетом розвитку: «Фінансування могло би бути значно більшим. Але і ці кошти дозволять суспільному мовнику втримати регіональну мережу кореспондентів.  СМ передає багато відео та матеріалів для Європейської мовної спілки. Тому інформація з різних регіонів України потраплятиме до тих країн. Де працюють суспільні мовники в Європі. Це позив бюджету і ми це підтримуємо».

Більш ніж удвічі зменшилось фінансування каналу «Рада» та «Голосу України»:  якщо  цього року це було 198 мільйонів, то тепер це 78 млн грн.

 От бюджетна програма, за якою цього року виділяли кошти на виробництво марафону «Єдині новини», не змінилась: на ці потреби виділено понад 1,5 мільярдів. Втім Євгенія Кравчук звертає увагу, що ці кошти йдуть не лише на марафон, а й на іномовлення і можливо інші потреби: «Я бачила заяви про півтора мільярди на марафон. Але це не так. Ця бюджетна програма об’єднує і підтримку мовників, які задіяні у  марафоні. Але туди  ж входить і «Укрінформ» і саме іномовлення. Коли ми на комітеті працюватимемо з міністерствами, то зрозуміємо як ця розбивка працює і на що підуть ці кошти».

Суттєво зросло фінансування  Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. насамперед через те, що 46,8 мільярдів виділені на закупівлю техніки та обладнання для захисту інформації. А от фінансування медійного регулятора – Національної  ради з питань телебачення та радіомовлення  - зменшилось на 7 мільйонів.

 Найбільше скорочення видатків відбулось у культурній сфері. Наприклад, фінансування Державного агентства України з питань кіно знизилось у порівнянні з  цим  роком утричі: з 618,4  млн грн до 204,1 млн грн. Також більш ніж удвічі  знизились кошти на  Український інститут Книги (у 2024 році 466 млн грн, зараз пропонується 178,5 млн грн). Так само суттєвого скорочення зазнав Український культурний фонд (у 2024 році фінансування складало 215,7  млн грн, а у зараз пропонується 145,7 млн грн). Скоротилась фінансова підтримка і Українського інституту, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України Міністерства закордонних справ України, яке займається культурною дипломатією: замість 80 млн грн – 65 млн грн. Детальніше у таблиці.

Згідно з його положеннями, українці й українки, яким виповнилося 18, протягом року зможуть отримати сертифікати на придбання українськомовних видань у паперовій та/або електронній формі.  За задумом це можнабуло зробити за допомогою застосунку «Дія».

«Дуже хвилює зменшення видатків на Український інститут при  Міністерстві закордонних справ, який займається культурною дипломатією. Увесь бюджет піде на зарплати та комунальні послуги, а на проєкти залишиться лише 700 гривень. Для всіх цих інституцій потрібно долучати донорів. І я сподіваюсь, що новий міністр культури, який має дипломатичний досвід, у цьому допоможе. Але загалом такий розподіл бюджету фіксує ставлення до ідентичності та культури. Але саме за це ми воюємо з росіянами. Тому це потрібно показувати у практичних кроках»,- додала Євгенія.

Також вона вважає, що проблему недофінансованості культурнної сфери не можна вирішувати за рахунок потреб інформаційної політики та  безпеки: «Слід вирішувати це за рахунок інших статей. Бо  Росія фінансує дуже щедро всі свої інформаційні ресурси. І нам потрібно тримати усі фронти: і культурні, і інформаційні».