«Розвели» мости. Оприлюднено скандальний дорожній аудит, який сховала Рахункова палата

Довгоочікуваний звіт про перевірку ефективності використання бюджетних коштів на ремонт і реконструкцію доріг столиці, Київської, Закарпатської та Івано-Франківської областей… успішно похований. Громадськість не побачить на сайті Рахункової палати ні стосів електронних документів, у яких описані порушення і виведені суми збитків, ні навіть стислого висновку з них.

Як стало відомо «Главкому» 13 серпня члени Рахункової палати не затвердили аудит, який охоплював не лише мирний 2021 рік, а й два воєнних, 2022 і 2023, роки. Зокрема, державні ревізори перевіряли відбудову підірваних мостів у Київській області.

У розпорядженні редакції опинилися фрагменти перевірки. Про ключові факти, які спочатку ревізори встановили, а потім відмовилися їх фіксувати, як передбачено процедурою, – у матеріалі «Главкома».

Переплати турецькому «Онуру»

За два місці до повномасштабної війни «Укравтодор» (нині це Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури) перерахував 347,5 млн грн представництву «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» («Онур»). Вказані кошти турецьке підприємство, яке було щільно вмонтоване у «Велике будівництво» президента Володимира Зеленського, стягнуло, вигравши суд.

«Онур» отримував чималі замовлення на ремонт українських доріг. У згаданому епізоді з судом ішлося про капремонт ділянок дороги Київ-Одеса, який фінансувався за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Іноземні банки під кінець 2020-го відмовилися давати гроші, а 2021 року цей об’єкт не було включено у фінансування за бюджеті кошти. При цьому турецький підрядник виконав частину  робіт, за які з ним не розрахувалися.

Як з’ясували аудитори Рахункової палати, протягом 2020-2021 року «Укравтодор» переплатив «Онуру» 37,75 млн грн за контрактом, який мали фінансувати міжнародні банки. «Тобто ПДВ у розмірі 37,75 млн грн «Укравтодором» сплачено  представництву «Онур…» двічі, у подвійному розмірі на загальну суму 75,5 млн грн», – сказано у матеріалах перевірки.

Наразі невідомо, чи під час фіналізації проєкту звіту Рахункова палата зверталася до податківців, щоб провести звірку подвійної сплату ПДВ турецькому «Онуру», про яку зазначалося у матеріалах аудиту.

Саботаж підлеглих Кличка

У столиці аудитори перевірили низку об’єктів, серед яких Подільський мостовий перехід через Дніпро; шляхопровід через залізниці на вулиці Толстого; проспект Героїв Сталінграда в Оболонському районі; Київське півкільце (від вулиці Ватутіна до Одеської площі). На їхнє будівництво спрямовувалися сотні мільйонів бюджетних коштів. Також Рахункова аналізувала витрати на ремонти вулиць Татарської, Шумського, Льва Толстого (від вулиці Тарасівська до вулиці Василя Липківського). І вже з самого початку ревізії виникли перепони, які влаштовували представники столичної влади. Це при тому, що міський голова Віталій Кличко свого часу сам кликав аудиторів перевярити стан доріг та мостів столиці.

«Київська влада надала 30% від запитуваних Рахунковою палатою документів, які стосувалися ремонту доріг», – пригадує у розмові з «Главкомом» колишня членкиня Рахункової палати Ірина Іванова, яка проводила аудит. Варто зауважити, що Верховна Рада звільнила Іванову з займаної посади 23 квітня 2024 року.

Чи не найбільше ревізії пручався директор департаменту транспортної інфраструктури Київської міської ради Руслан Кандибор. Якщо врахувати його попередній бекграунд  (кілька років керував Службою автомобільних доріг Львівщини), то він «битий» посадовець. Зокрема, Кандибор відмовився надати Рахунковій палаті документи про використання коштів субвенції на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг у Києві протягом 2021-2022 років. Директор департаменту транспортної інфраструктури та інші представники столичної мерії проігнорували запрошення аудиторів спільно виїжджати на столичні дороги з метою перевірки використання бюджетних коштів.

До слова,  Іванова зверталася до поліції з вимогою відкрити проти Кандибора кримінальне провадження за перешкоджання  у роботі. Натомість правоохоронці обмежилися адмінпротоколом, а Печерський райсуд таки оштрафував чиновника на 5,1 тис. грн за перешкоджання у роботі члена Рахункової палати. Наразі директор департаменту транспортної інфраструктури оскаржує це рішення в апеляції.

Не зважаючи на затятий опір столичної влади, Рахункова все ж виявила деякі порушення. Наприклад, комунальна корпорація «Київатодор» заплатила майже 400 тис. грн ПП «Київшляхбуд» за кущі та квітники, які підрядник не висадив під час ремонту вулиці Івана Франка у Шевченківському районі. Проводка коштів відбулася у жовтні 2022 року.

Крім цього, аудитори виявили те, що щодня бачать кияни, – захаращеність території біля станції метро «Шулявська» та відсутність асфальтного покриття на окремих ділянках, які входили у реконструкцію транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги (нині Берестейський) з вулицею Гетьмана на межі Шевченківського та Солом’янського районів столиці.

Всього протягом 2021-2022 років цей об’єкт витягнув з бюджету 246,5 млн грн і мав бути завершений до кінця 2022-го. Проте будівництво з’їздів з проспекту Перемоги та заїздів на нього перенесли на 2023 рік.

Підірвані мости Київщини

У 2023 році відповідальна за аудит членкиня Рахункової палати Ірина Іванова оглянула низку доріг та мостів Київської області, які були зруйновані внаслідок військової агресії Росії. Під час перевірки з’ясувалося, що кримінальних проваджень за фактами підриву мостів немає. Така ситуація, як пояснюють аудитори, унеможливлювала коректно вивести суми збитків.

Також Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області не змогла надати аудиторам суми завданих збитків державі. «Та це не завадило дорожникам «намалювати» зі стелі суми коштів, необхідні для відновлення мостів. Без жодних обґрунтувань. Між іншим, у цьому питанні влада Київщини не хотіла співпрацювати з Рахунковою палатою», – констатувала Іванова у розмові з «Главкомом».

Іванова зверталася до тодішнього віцепрем’єра Олександра Кубракова як до голови урядової комісії з відновлення мостів з проханням втрутитися у ситуацію з ремонтом мостів Київської області. Проте тривалий час не було жодної реакції.

Мільйони на «втомлений» міст у глибокому тилу

В аудиті Рахункової палати також є згадка про зруйнований міст через річку Тересва, який є частиною автомобільної дороги держзначення Н-09 на Закарпатті. Обвал мосту стався 24 липня 2023 року, коли по ньому проїхалася перевантажена вантажівка з піском. Після цього шляхопровід виявився непридатним для подальшого використання.

На початку січня 2024-го заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури, нардеп Микола Тищенко, який опікується Закарпаттями, у своєму зверненні до Рахункової палати зазначив: «Ще у 2021 році було підготовлено проєкт реконструкції цього мосту. Однак, як його реалізували і чи здійснено ремонт належним чином, не відомо. Уряд створив комісію, яка перевіряє стратегічні мости країни. За її даними, 10% мостових споруд перебувають у непрацездатному стані. Таких мостів у Закарпатській та Івано-Франківській областях десятки».

Перевірка Рахункової палати (інформація на початок квітня цього року) виявила: з державного бюджету у 2023-2024 роках не сплачено жодної гривні на ремонт мосту через річку Тересва. Також не виділялися кошти з резервного фонду обласного та місцевого бюджету.

Разом із тим, у серпні 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області підписала договір із компанією «ПБС» на улаштування тимчасового об’їзду зруйнованого мосту, закритого для руху через річку Тересва загальною вартістю 134 млн грн. Якраз тимчасовим об’їздом послужила модульна переправа, яку Україні безкоштовно надали міжнародні партнери. Цю конструкцію і змонтувало ТОВ «ПБС».

Як з’ясував «Главком», за клопотанням нардепа Тищенка правоохоронці навіть завели кримінальне провадження №12024071160000307, щоб перевірити діяльність ТОВ «ПБС» на вказаному об’єкті. «Тобто всім сказали, що це гуманітарна допомога (модульна переправа – «Главком»). А після виконання робіт, повісили на державу борг у 134 млн», – обурювався обранець.

Станом на момент публікації, жодних підозр нікому не оголошено.

«На ремонтні роботи з улаштування тимчасового об’їзду ТОВ «ПБС» витратило власні кошти... Таким чином, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, підписавши договір із ТОВ «ПБС» без реального фінансування, повісила на державу мільйонні зобов’язання. Така схема не поодинока, вона діє у всіх областях. Ніхто не контролює цю ситуацію», – пояснює ситуацію Ірина Іванова, яка бачила на власні очі зруйнований міст через річку Тересва. До речі, аварійний міст тривалий час не було огороджено, що створювало небезпеку для пішоходів.

Через кілька місяців після проведеного аудиту вищезгаданого мосту на Закарпатті місцева Служба відновлення та розвитку інфраструктури почала… повертати борги ТОВ «ПБС» за торішнім договором. Зокрема, у червні 2024-го – 15,49 млн грн, у липні –30,99 млн грн, у серпні – 28,15 млн грн.

На цьому Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області не зупинилася у співпраці з «ПБС». У грудні 2023 року вона без тендера уклала новий договір із цим ТОВ – вже на реконструкцію зруйнованого мосту через річку Тересва (не плутати з роботами щодо облаштування модульної переправи!). Вартість будівельних робіт оцінено у 619,5 млн грн. Під кінець минулого року підрядник отримав 55 млн грн авансу.

За відомостями аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «ПБС» із Івано-Франківської області заснувала і володіє Іванна Непик, колишня працівниця курорту «Буковель». За даними місцевих ЗМІ, фактично фірма належить депутатові Івано-Франківської обласної ради, екснардепу Олександру Шевченку.

Компанія «ПБС» входила у число фаворитів проєкту «Велике будівництво». Наприклад, лише у «воєнні» 2022-2023 роки підприємство отримало з бюджету 2,6 млрд грн.

Що каже прокуратура?

Тепер повернімося до історії зі звітом про дорожній аудит, затвердження якого було провалено. «Главком» звернувся із запитом до Рахункової палати, щоб з’ясувати: 1) Які причини послужили незатвердженню? 2) Чи запрошувалися на засідання Рахункової палати представники парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури, а також міністерств, Служб автодоріг і київської влади? 3) Які ключові порушення виявили аудитори Рахункової палати під час обстеження доріг у названих регіонах? 4) Коли повторно планується винести на голосування проєкт звіту?

Практично на жодне з перелічених запитань керівниця Рахункової Ольга Піщанська не відповіла по суті. Але зробила ремарку: копії актів «дорожнього» аудиту її відомство скерувало до Офісу генпрокурора. Чому саме туди, а не до поліції, наприклад, невідомо.

Редакція не полінувалася й запитала в Офісу генпрокурора про реакцію на це послання. Як з’ясувалося, акти Рахункової до прокуратури добралися аж наприкінці серпня. Станом на 4 вересня (дата відповіді на запит «Главкома»), матеріали перебували на розгляді Офісу генпрокурора. Інформацію про реєстрацією кримінального провадження на підставі актів Рахункової палати прокуратура не надала.

«Мене, як колишню членкиню Рахункової палати, обурив факт направлення актів аудиту до Офісу генпрокурора без схвалення самого звіту. Більше того у законі про Рахункову палату сказано, що у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення, Рахункова палата інформує про них відповідні правоохоронні органи. Де ті ознаки? (У своєму рішенні від 13 серпня 2024 року Рахункова палата не вказала причини, чому відправляє копії актів аудиту до Офісу генпрокурора – «Главком»). Припускаю, що відбувся певний тиск і вплив на дії членів Рахункової палати», – додала Ірина Іванова.

Віталій Тараненко, «Главком»