Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на оновлений макропрогноз російського Мінекономрозвитку (МЕР).
За оцінкою відомства, за рік у країну буде ввезено товарів на 294,9 млрд дол. замість 324,1 млрд дол. у квітневій версії прогнозу. В результаті замість збільшення імпорту порівняно з минулим роком на 21,2 млрд дол. економіка отримає подальше його скорочення - на 8 млрд дол., випливає із прогнозу.
Водночас МЕР знизило оцінки імпорту на 2025-27 рр.: у сумі обсяги поставок з-за кордону в Росію будуть на 66,3 млрд дол. менші від початкового плану.
Нові оцінки російського уряду щодо імпорту - гірші за найпесимістичніші офіційні прогнози, які давалися навесні. Головна причина – складнощі з транскордонними розрахунками через дію вторинних санкцій, зазначає головний економіст «Ренесанс Капіталу» Олег Кузьмін.
Після посилення режиму американських санкцій наприкінці грудня минулого року від роботи з Росією практично відмовилися банки Туреччини, платежі стали масово блокувати банки Китаю, до яких з літа приєдналися кредитні організації Казахстану та Киргизстану – ключові фінансові хаби, через які проводили платежі російські компанії.
Надії на те, що проблеми вирішаться після візиту до Пекіна глави РФ Володимира Путіна, виявилися марними. До серпня, за даними Reuters, обсяги транзакцій, що зависли, досягли десятків мільярдів юанів, а імпортерам довелося вивозити в Гонконг золоті зливки, щоб розплатитися з постачальниками з КНР. У серпні затримки та блокування платежів розпочалися в банках ОАЕ, через які йшла оплата в юанях за китайську техніку та ширвжиток.
Постачання в Росію товарів з Європи впали до мінімуму з 1999 року. І це не межа: з вересня транскордонні платежі для російського бізнесу обмежив Райффайзенбанк, а це може призвести до скорочення постачання одягу, взуття, текстилю та аксесуарів. Підсумком для російських споживачів стане скорочення асортименту та зростання цін.
Як повідомляв Укрінформ, державні банки Китаю скорочують бізнес у Росії з огляду на проблеми з платежами, які вже охопили близько 80% двосторонньої торгівлі.