«Мої думки про кіно. Як перекласти життя на сценарій» — перша книжка українського режисера і сценариста Антоніо Лукіча. У книжці автор поділився накопиченими за п’ятнадцять років знаннями і творчими прийомами у кіно. Це легко, весело і художньо написаний конспект, який допоможе у створенні сценарію фільму, хорошої історії або просто зануритися у світ кіно зсередини. Тут описаний весь процес: від роботи з ідеями та героями до прописування діалогів і деталей у сюжеті. «Детектор медіа» поговорив з автором про книгу, сентиментальнтальних жінок за сорок та крінж жтиття.
— Чим для вас є ця книжка — спробою підвести проміжні підсумки, підтримати діалог із глядачами, кінокритиками, розвивати спільноту кінематографістів, надихати початківців?
— Систематизувати власні практичні знання, які згодились на робочому шляху та підібрати для них правильні слова. Надихати початківців — мабуть так. Ну і якщо раптом діти колись спитають практичних порад, і в мене не буде змоги щось пояснити, вони зможуть прочитати книжку.
— З чого починається ваша робота. Від загального до індивідуального, чи від індивідуального до загального. Вам важливіше розвиток сюжету чи персонажів?
— З діалогів як правило. Зі спостережень. Тобто від малого до великого.
— Якою ви бачите вашу публіку? Чи міркуєте над її інтересами, або навпаки дистанціюєтеся від цього?
— «Сентиментальні жінки за 40» — колись так мені пояснював, хто моя публіка дистриб'ютор одного з моїх фільмів. Але чи це правда – не знаю. Мене завжди смішили поділи публіки за гендерно-емоційно-віковими групами. Я міркую більше над тим як не дати публіці сумувати, та замість догодити — радше здивувати.
— Чи потрібно сьогодні в Україні активно говорити, дискутувати про кіно?
— Ні, і не буде потрібно. Кіно має спровокувати це своєю якістю, унікальністю та змістом.
— Як би ви охарактеризували сьогоднішню культуру перегляду кіно в Україні?
— Аванс довіри митцям, який дуже страшно змарнувати. Я бачу тенденцію взаємної поваги кіноглядача та кінопродукту, якщо говорити про українське кіно. Якщо взагалі — хочеться більше залів, кінотеатрів, коннекту глядача з фільмом.
— Чи перегукуються розповіді у книзі з епізодами з вашого ютуб-каналу?
— Ця книжка створена здебільшого ентузіазмом наших чудових видавців, які можна сказати створили її на основі моїх лекцій. Це практична література для тих, хто хоче «звіритись» в процесі створення власного фільму з ідеями такого самого «митця» як і він сам. Тому ютуб-канал не має особливо відношення, окрім назви, яка перегукується.
— Як розвивається сам канал?
— Як хоббі. Коли є натхнення, гроші та час — ми створюємо епізод. Дуже вдячні нашим підписникам на Патреоні, нам важлива їх підтримка.
— Над якими ідеями працюєте тепер?
— Третій фільм, який має стати міжнародним суперхітом. Ну або з тріском провалитись. Заключна частина моєї трилогії про крінж життя.
Книга вже доступна для передзамовлення на сайті видавництва — stretovych.com.ua Серед бонусів передзамовлення — можливість отримати автограф.
Читайте також:
- Від Маріуполя до Люксембургу. Несподівані результати Національної премії кінокритиків «Кіноколо»
- Режисер Антоніо Лукіч завів ютуб-канал про кіно
- Фільм «Люксембург, Люксембург» за перший вікенд став лідером українського прокату
Фото: інстаграм-сторінка режисера
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.