«Детектор медіа» регулярно моніторить регіональні телеканали України. Наша мета — допомогти читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками та поліпшити свій інформаційний контент.
До цієї хвилі моніторингу входять телеканали, що мають власне ефірне мовлення. Але з технічних причин ми будемо оцінювати контент, який медіа публікують на своїх ютуб-каналах: не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Попередні огляди читайте тут. Нині на огляді телеканал «Вежа» (Івано-Франківськ).
Як усе починалося
За даними YouControl, комунальне підприємство ТРК «Вежа» зареєстроване у травні 2000 року. Уповноваженими особами вказані Тарас Зень (генеральний директор мовника) й Олена Третяк, засновником виступає Івано-Франківська міська рада. За інформацією сайту Нацради з питань телебачення та радіомовлення, колектив «Вежі» розпочав з FM-радіомовлення (у 2001 році), до якого згодом додалося ефірне (2006 року).
Контент івано-франківської ТРК і раніше потрапляв у моніторинги «Детектора медіа». Наприклад, у 2017 році наші оглядачі поставили «Вежі» 3,81 бала з 6 можливих. Відзначивши, що у телевізійників були проблеми з оперативністю виходу матеріалів, повнотою сюжетів, а також маркуванням відео з ознаками піару. Також телеканал «Вежа» вже був на огляді «Детектора медіа» у травні 2023 року.
Зараз телерадіокомпанія має власний сайт і сторінку у фейсбуку (12 тис. підписників проти 11 тисяч торік), але основна увага нашого моніторингу традиційно прикута до ютуб-каналу. Він створений у грудні 2009 року й нині має трохи більш як 10 тисяч підписників (торік було 9 тис.). Тут публікують окремі новинні сюжети, а також інші проєкти. Для моніторингу переглянуто 35 новинних відео, що завантажені у період з 12 по 21 серпня, а також телепрограми, що вийшли впродовж нинішнього місяця.
Добрих справ Руслана Марцінківа багато не буває
Як ми писали минулого разу, новинні відео на ютуб-каналі «Вежі» виходять у будні окремо, а не випусками. На початку матеріалу є титри із зазначенням членів знімальних груп, наприкінці автори представляються в закадровому тексті. З колективом медіа, до слова, можна ознайомитися й у відповідному розділі на сайті.
Враховуючи, що КП ТРК «Вежа» належить Івано-Франківській міськраді, тут очікувано багато розповідають про роботу органу самоврядування, а надто його керівника. У моніторинговий період міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків фігурував у семи з 35 оглянутих сюжетів (найчастіше з поданням прямої мови). Ще кілька разів з’являлися його заступники Левицький, Никорович, Вітенко й очільники структурних підрозділів міськради. Всі сюжети такого типу жодної критики не містили й розповідали винятково про роботу міської влади на користь громади.
Івано-франківський міський голова Руслан Марцінків
Минулого разу ми відзначали позитивну тенденцію у новинах мовника: телевізійники «Вежі» не брали пряму мову керівників міста «аби було». Руслан Марцінків здебільшого коментував події, в яких брав участь, а не говорив «за все хороше». Але так було торік. Нині журналісти тягли керівника міста в етер і за гідної нагоди, і без неї.
Де тільки не був Марцінків, судячи з новин моніторингового періоду. То вітав представників КП «Електроавтотранс» із придбанням тролейбусів на автономному ходу; то розповідав про будівництво у місті реабілітаційного центру; то разом із підлеглими інспектував райони Івано-Франківська, щоб дати раду наявним проблемам; то перевіряв, наскільки якісно комунальники уклали асфальт біля обласної клінічної лікарні. Одним словом, очільник міста, якщо вірити новинам «Вежі», «і швець, і жнець, і на дуді грець».
До речі, минулого разу, коли міський голова, зокрема, був гостем відкриття освітнього простору в Університеті Короля Данила, сюжети про це виходили в рубриці «Окрема тема» з позначкою «На правах реклами». Тоді ми зауважили: медійники «Вежі» подали гідний приклад колегам з інших регіональних телеканалів. Нині подібних позначок у матеріалах ТРК ми не побачили.
Відео за участю очільника міста та його підлеглих часто поєднувала не тільки піар-складова, але і «паркетність», коли кадри знімали в межах приміщення, де той чи той посадовець давав коментарі. Зміни, у порівнянні з минулим моніторинговим періодом, сталися й у висвітленні знімальними групами ТРК «Вежа» роботи обласної адміністрації. А надто очільниці регіону Світлани Онищук. Якщо минулого разу посадовиця з’являлася у новинах мовника регулярно, то нині (принаймні, у сюжетах, викладених на ютубі) фігурувала лише один раз у кадрі, без прямої мови.
Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук
Не надто старалися місцеві медійники й тоді, коли матеріал для сюжетів їм передавали представники Нацполіції або ДСНС. Бо зазвичай такі відео містили короткий відеоряд і закадровий текст, а далі довгі синхрони речників чи речниць указаних відомств. З плюсів: глядач не мав здогадуватися, хто надав матеріал, бо про це було зрозуміло і з прямої мови представника структури, і з відповідної плашки на екрані.
Хорошого стало менше
У минулому огляді ми відзначали якісну роботу місцевих телевізійників. Тоді контент івано-франківського мовника заслуговував на компліменти, адже журналісти багато розповідали як про героїв, котрі нині боронять Україну або перебувають у полоні, так і про вшанування загиблих захисників. Говорили про переселенців, висвітлювали важливі житлово-комунальні, культурні й освітні події, порушували медичні та спортивні теми.
Нині згаданого було вкрай мало: багато сюжетів відзняті на брифінгах чи піар-поїздках місцевих посадовців. Хоча відео, які хочеться дивитися, звісно, теж були. Наприклад, про те, що в Івано-Франківську відкрили меморіальну дошку чеченському полководцю Джохару Дудаєву. Або про безпековий тренінг, проведений саперами ДСНС для місцевих медійників. Чи про фотовиставку «Крим очима громадських журналістів», проведену у середмісті. Згадані матеріали об’єднані динамічним закадровим тестом, змістовними синхронами, а ще — відсутністю посадовців, які просто «проходили повз».
У кадрі — діти та дорослі
Неновинних проєктів у моніторинговий період на ютубі ТРК «Вежа» вийшло небагато. Один із таких — програма «Європейський вектор»: розлоге інтерв’ю з гостем студії. 16 серпня на розмову прийшла психологиня, з якою говорили про емоційний стан під час війни, підтримку тих, хто повернувся з полону, ненависть до ворогів тощо. 20 серпня у гості завітали представниця Центру прав людини Zmina та родич політичної ув’язненої кримської татарки — розповідали про репресії окупантів на півострові, ворожу пропаганду, долі політв’язнів та інше. 21 серпня опубліковано випуск, гостем якого став військовий і громадський діяч Андрій Фармуга. Чоловік розповідав, як став до лав українського війська, як зустрів повномасштабне вторгнення, про реабілітацію воїнів тощо.
Ще один проєкт, випуски якого публікували впродовж серпня, має назву «Подружки». Це своєрідний мікс репортажних матеріалів і довгих інтерв’ю з відомими людьми. Але найпримітніше у програмі те, що ведуть її дівчата шкільного віку. Що не заважає їм ретельно готуватися та ставити гостям виважені запитання. На доказ тому — випуски від 13 серпня, де медійниці запросили на інтерв’ю українського телеведучого та волонтера Олександра Педана. Його подружки детально розпитали про кар’єру на ТБ, волонтерство тощо. 22 серпня вийшов випуск, де дівчата поспілкувалися з народною артисткою України Ольгою Сумською, а також відвідали фестиваль «Амбасадори дитинства». Загалом проєкт виглядає мило і змістовно водночас, тож отримує від нас заслужену вподобайку.
У підсумку маємо констатувати: у новинах івано-франківської «Вежі», порівняно з минулим оглядом, стало більше сюжетів «во славу» Руслана Марцінківа й інших посадовців. Що, своєю чергою, зменшило кількість матеріалів про героїв, митців чи спортсменів регіону. Водночас неновинні проєкти телеканалу заслуговують на всебічний розвиток, адже їх цікаво дивитися.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.