До конституційного суду Грузії журналісти-розслідувачі подали позов проти закону про "іноагентів", зазначивши, що він завадить їхній роботі
Про це повідомляє "Грузія Online".
Відомо, що це вже четвертий позов у Грузії проти закону. Журналісти підкреслюють, що він "серйозно завадить їхній роботі". Вони вважають, що закон про "іноагентів" зневажає право на нерозголошення джерел інформації. Також медійники побоюються втрати фінансування західних донорів.
"Ми вимагаємо, щоб анулювали низку статей цього "російського закону", однак поки конституційний суд ухвалить остаточне рішення у цій справі, ми вимагаємо, щоб було зупинено дію цілої низки статей із нього", – заявив редактор сайту Mtisambebi.ge Гела Мтівлішвілі, один із позивачів.
Видання зауважує, що в липні до конституційного суду Грузії з позовами зверталися опозиційні депутати парламенту, президентка Саломе Зурабішвілі та понад 100 грузинських неурядових організацій.
1 серпня у Грузії набрав чинностізакон "Про прозорість іноземного впливу" ("іноагентів"), згідно з яким відповідні організації повинні подати заявки на реєстрацію себе як "провідників інтересів іноземної сили".
Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо
7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.
У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".
Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.
Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів".
6 квітня повідомляли, що після повторного ініціювання законопроєкту очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.
8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.
9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.
Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром.
1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". "Дух і зміст законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями", - йшлося у заяві.
Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4.
Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту.
3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу", який фактично є повторенням російського закону про "іноагентів".
15 липня президентка Зурабішвілі до конституційного суду подала позов із вимогою призупинити й остаточно скасувати дію закону про "іноагентів".