«Русофобка» та «жертва “Азову”». Реакції російського агітпропу, телеграм-каналів та іноземних медіа на смерть Ірини Фаріон
«Русофобка» та «жертва “Азову”». Реакції російського агітпропу, телеграм-каналів та іноземних медіа на смерть Ірини Фаріон

«Русофобка» та «жертва “Азову”». Реакції російського агітпропу, телеграм-каналів та іноземних медіа на смерть Ірини Фаріон

Аналіз повідомлень у телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику показав: агітпроп намагається поширювали розкол в українському суспільстві, перекладаючи відповідальність за вбивство Фаріон на українську владу чи спецслужби та демонізуючи образ «русофобських українських націоналістів».

19 липня у львівській лікарні після пострілу невідомого померла мовознавиця та колишня нардепка Ірина Фаріон. В Україні до того про неї згадували переважно через її висловлювання, а також звільнення, а потім поновлення на викладацьку посаду в університеті «Львівська Політехніка». Також через, з одного боку, націоналістичні погляди, просування безальтернативності використання української, — і членство у Комуністичній партії в роки радянської молодості з іншого, Ірину Фаріон демонізувала російська пропаганда.

Ми зібрали реакції на смерті Ірини Фаріон у проросійських телеграм-каналах в Україні та за її межами. І порівняли з висвітленням смерті політикині у міжнародних медіа. Дані для аналізу дописів у телеграмі надали «TeleZip / Mantis Analytics». Вибірка постів, створених протягом 19 липня і до 10 ранку 20 липня 2024 року становить 25086 публікацій. 

Реакції російських пропагандистів 

За лічені години після повідомлень про замах на українську мовознавицю у телеграм-каналах російських пропагандистів почали з'являтися реакції на цю подію. Загалом можна згрупувати та виділити кілька основних реакцій на повідомлення про замах, а згодом і про смерть Ірини Фаріон, у середовищі російськомовних пропагандистських телеграм-каналів: 

  • «Фаріон убили “фашисти з "Азову"” або “російськомовні бандерівці”».
  • «Більшості українців її не шкода, її або не знали, або мало хто підтримував».
  • «Відправилася услід за Бандерою».
  • «Ірина Фаріон — це сакральна жертва для підігріву війни».
  • «Українська влада прибирає радикалів перед мирними переговорами». 

У багатьох проаналізованих повідомленнях переважали емоції зловтішання та невимушеної радості: мовляв, «на Україні почалися політичні вбивства», тому це сприятиме хаосу та наростанню розколу в українському суспільстві чи взагалі може стати тригером до громадянського протистояння на темі української й російської мови. Пропагандисти переконували, ніби «втомлені», «травмовані та психологічно виснажені» українські військові вже готові зриватися на цивільному населенні, яке «не цінує їх зусилля з оборони України» та ділить «захисників на україномовних і російськомовних». 

Зокрема, оглядач «Комсомольської правди» й один із ведучих каналу «Соловйов LIVE», українофоб-пропагандист Сергій Мардан написав, що причиною вбивства стала потреба «контужених українських військових знайти спосіб розрядки», та відверто радів такій, за його словами, «активізації українського політичного життя». На його думку, відбувається конфлікт між «різними сортами фашистів», а Фаріон, нібито цілком імовірно, «вбили терористи з “Азову” на підґрунті конфлікту щодо російської мови». Схожі тези у кількох постах поширював кремлівський політолог Сергій Марков. Він назвав Ірину Фаріон «карикатурною русофобкою» та написав, що вона «заважала українській владі змушувати російськомовне населення воювати проти Росії», і тому львівську мовознавицю могли вбити «за наказом Зеленського, наприклад російськомовні бандерівці з фронту». Попри те, що в назві каналу Маркова присутнє слово «логіка», жодних пояснень тому, чим саме могла заважати Фаріон воювати будь-кому проти будь-кого, пропагандист не надав.

Деякі російські медіа у своїх заголовках разом із телеграм-каналами поширювали людожерську цитату керівниці телеканалу Russia Today і пропагандистки Маргарити Симоньян: «Фаріон, яка мріяла про “повну утилізацію” російськомовного населення, утилізовано». Також однією з поширених інтерпретацій від російських онлайн-медіа було винесення у заголовок або лід новини словосполучень про «радикальне рішення щодо радикалки» або «вбивство відомої русофобки» тощо.

Натомість анонімні телеграм-канали конструювали теорії змови, що вбивство Фаріон може стати «сакральною жертвою» для того, щоб українська влада мотивувала населення продовжувати збройний опір Росії. Серед тих, кому може бути «вигідною» смерть Ірини Фаріон, називали «українські спецслужби», «Азов» та «українських націоналістів» загалом. Згадували також, як Фаріон «зловтішалася» зі смерті проросійського публіциста Олеся Бузини, а тепер «повторила його долю», через що її загибель «ні в кого не викликає співчуття». Інші анонімні канали відразу вказували на те, що вбивством Фаріон влада нібито намагається відвернути увагу від того, що прикордонники «стріляють у спину тим, хто намагається втекти з концтабору Зеленського».

Будь-які рефлексії щодо причетності Росії до вбивства львівської мовознавиці викривалися та висміювалися як безпідставні, тому що, на думку авторів анонімних телеграм-каналів, це «СБУ першою почала серію замовних убивств», наводячи приклад загибеліпропагандистки Дар'ї Дугіної у Москві у серпні 2022 року, вибухів на Кримському мосту та навіть згадуючи про «український слід у теракті у “Крокус Сіті Холл”» у березні цього року. В окремих каналах зустрічалися заклики дегуманізувати факт замаху та смерті Ірини Фаріон. Мовляв, це представниця «старої американської агентури», тому неправильно писати, що у Львові «стріляли у жінку», натомість треба «радіти смерті найжорстокішої фашистки, яка вчила дітей тому, що потрібно “вбивати москалів”».

Серед користувачів пропагандистських телеграм-каналів, які залишали коментарі під дописами про замах або смерть Ірини Фаріон, зустрічалися кілька типових реакцій і коментарів, що повторювалися. Зокрема, українофобськи налаштовані коментатори перепитували, чи «відмовилася би Фаріон від допомоги хірурга, якби той виявився російськомовним», або відверто раділи смерті львівської мовознавиці, коментуючи повідомлення про це словами «відправилася услід за Степаном Бандерою» тощо.

Колишня ведуча проросійських телеканалів в Україні Діана Панченко продовжує просувати російску пропаганду, і у телеграм-каналі майже на 300 тисяч підписників написала:

«Фаріон закликала вбити таку кількість людей, що в будь-якій європейській країні вона б сиділа все своє життя... Уся її мотивація — людиноненависництво».

Панченко також звинуватила Фаріон у тому, що вона хотіла війни в Україні. 

Реакція іноземних медіа 

З огляду на те, що професійна діяльність і висловлювання Фаріон часто зачіпали низку чутливих для Польщі питань, особливої уваги заслуговує реакція на її смерть у медіа цієї країни. Якщо більшість найпопулярніших новинних агрегаторів країни просто дали новину про вбивство громадської діячки без зайвих конотацій у заголовках (навіть праворадикальна TV Republika), то видання Kresy.pl, відоме своєю співзвучністю з російською пропагандою, назвало її «ексдепутаткою необандерівської "Свободи"». 

«Русофобка» та «жертва “Азову”». Реакції російського агітпропу, телеграм-каналів та іноземних медіа на смерть Ірини Фаріон - Фото 1

Заголовки головних польських новинних сайтів, які висвітлили смерть політикині. Серед них можна також побачити контроверсійну Do Rzeczy, яку теж асоціюють із російськими впливами в країні та яка назвала Фаріон «пробандерівською діячкою»

«Русофобка» та «жертва “Азову”». Реакції російського агітпропу, телеграм-каналів та іноземних медіа на смерть Ірини Фаріон - Фото 2

«Пробандерівська діячка "Свободи" та ексдепутатка Ірина Фаріон була застрелена невідомим убивцею біля свого будинку» — вріз новинного матеріалу на сайті Kresy.pl

Іноземні медіа переважно дали новинні повідомлення за фактом замаху, перелічуючи обставини, за яких він відбувся, або повідомляли про смерть колишньої української парламентарки. В основному видання переповідали коментарі та заяви українських офіційних осіб, президента Володимира Зеленського, очільника МВС Ігоря Клименка, міського голови Львова Андрія Садового, очільника Львівської ОВА Максима Козицького. Так, зокрема, зробили журналісти Reuters i The Guradian.

Фаріон називали «націоналісткою» та екснардепкою, відомою своїми «гучними кампаніями на захист української мови» та знаною за свою «непримиренну позицію до посадовців, які спілкуються російською». Також згадували про інцидент, коли Фаріон «засудила російськомовних бійців полку "Азов"». Times Now — одне з найпопулярніших англомовних медіа в Індії, що належить і керується The Times Group, у новині з назвою «Хто така Ірина Фаріон, колишня нардепка, у яку стріляли у Львові» в частині з контекстом пише, що «у 2018 році Фаріон закликала до насильства над російськомовними під час конфлікту української влади з підтримуваними Росією сепаратистами на сході країни». Австралійське видання The Canberra Times навіть навело цитату Ірини Фаріон про потребу «бити ногою в щелепу кожному москворотому» як її реакцію на інцидент із прикордонником Станіславом Керодом, якому під час конфлікту щодо наявності україномовного меню зламали щелепу в кафе Маріуполя у 2018 році. Проте більшість англомовних новин здебільшого переповідали або посилалися на нейтральну новину Reuters. 

Реакція іноземних телеграм-каналів, що транслюють проросійську риторику 

У польськомовних анонімних телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику, вбивство Фаріон викликало дві основні реакції: або дуже бурхливу з великою кількістю дописів, або взагалі жодної. До прикладу, деякі канали, які активно висвітлюють питання, пов’язані з Україною та роблять це в унісон із Кремлем, проігнорували смерть Фаріон та нічого про неї не писали.

Утім серед тих каналів, які все ж щось написали на цю тему, діяльність Фаріон та власне замах на неї набули різних інтерпретацій. Зокрема, потерпілу характеризували як ту, що має «радикально русофобну позицію» та, мовляв, «закликала до вбивства російських дітей», перекручуючи іі висловлювання. А її саму називали «огидною націоналісткою» та навіть «фашистською відьмою, частково через яку почалась війна на Донбасі». Мовляв, «її ненавиділи і російськомовні українці, і націоналісти». У повідомленнях та коментарях, пов'язаних із замахом та смертю української мовознавиці, польські дописувачі також тиражували історію про її трирічного внука Дмитрика і російськомовного хлопчика Грішу, якого, на думку Фаріон,  її онук мав би бити за російську мову.  А також пригадали те, що проти неї відкрито справу СБУ через висловлювання проти російськомовних військових, а також раділи її смерті.. Деякі канали зневажливо описували смерть активістки, пишучи, що вона «здохла». Синхронно із низкою інших каналів проросійської мережі польськомовні пригадали й висловлювання Фаріон щодо вбивства проросійського журналіста Олеся Бузини. Вони також поширювали фейкову інформацію про нападника та його «затримання».

Польські автори проросійських пропагандистьских каналів також іронізували та жартували з приводу вбивства активістки, пояснюючи таку поведінку тим, що «карма існує» та що вона заслуговує на таке ставлення зокрема через її, як писали у проросійських телеграм-каналах, “насміхання” із вбивства Бузини - хоча Фаріон не насміхалася зі вбивства Бузіни, а обізвала вбитого.  «Дехто каже, що це був акт денацифікації. Навіть на Україні не люблять нацизму», — іронізує один із польськомовних телеграм-каналів.

Також автори таких дописів повторювали жарт росіян про «срібні кулі». Наприклад, у іспаномовному телеграм-каналі із 67 тисячами підписників про постріл в Ірину Фаріон написали: «Припускаю, стріляли срібними кулями, інакше не спрацює».

Також напад на Ірину Фаріон порівнювали зі спробою замаху 14 липня на кандидата у президенти США Дональда Трапма:  «Яка країна, такий й Трамп», — пишуть у проросійських телеграм-каналах.

Закордоном у телеграмі найбільше уваги до пострілу у Фаріон звертали увагу лише проросійські телеграм-канали та спільноти російської діаспори. Вони задавали тон тому, щоб звести убивство Фаріон до відповідальності за «утиски російської мови». «Фаріон відома своїми мерзенними висловлюваннями про Росію, російську мову та росіян», — написали у німецькомовному проросійському телеграм-каналі із сотнею підписників. У німецькомовному телеграм-каналі російської діаспори із майже 80 тисячами підписників додали, що зі смертю Ірини Фаріон «світ не втратив нічого вартого жалю», адже 9 років тому Фаріон «схвалювала вбивствопроросійського публіциста», громадянина України Олеся Бузиниу Києві у 2015 році. У іншому німецькому телеграм-каналі на 3 тисячі підписників на додачу навели вирізки із відео-інтерв’ю  «фашистської бабусі», як її назвали у цьому телеграм-каналі, які свого часу спровокували суперечки й в українських соцмережах через іі висловлювання щодо російськомовних військових. 

У англомовних і іспаномовних телеграм-каналах теж були помітними публікації про Ірину Фаріон. Більшість із них створили представники російської діаспори, які володіють цими мовами, місцеві проросійські телеграм-канали чи російські боти. Вони, як правило, вживають російську кальку назви міста Львів «Lvov». Хоча англомовні та іспаномовні медіа, а також вікіпедія, послуговуються версіями Lviv i Leópolis, відповідно. Автори англомовних телеграм-каналів у вибірці, як правило, мали кілька десятків підписників. Вони поширювали думку, що «українська пропаганда спробує в усьому звинуватити росіян».

З цих мало популярних чи віртуальних англомовних осіб, найбільш помітний телеграм-канал «політичної аналітикині, ветеранки інформаційної війни» «Inessa S». Цей телеграм-канал має майже 16 тисяч підписників і YouTube-канал із більш ніж сотнею тисяч підписників. Він поширює субтитровані вирізки російських відео і пропаганду. Про загибель Ірини Фаріон у телеграмі «Inessa S» повідомляє, що «вона блискуче розколола українське суспільство, оскільки її бандерівська натура люто і щиро ненавиділа все російське». Проросійські англомовні й іспаномовні автори постів у телеграмі також часто плутали факти. Наприклад, у телеграм-каналі на 584 підписники повідомили, що «неонацистка» Ірина Фаріон «була українським міністром». Хоча, найвища державна посада, яку займала Ірина Фаріон - народний депутат України 7 скликання.

У словацькому телеграм-каналі із майже тисячею підписників писали, що «застрелили колишню професорку Ірину Фаріон, яка позиціювала себе як “фанатична захисниця” української мови та націоналістка». Це ще раз підкреслює обмежене знання про подію та про особу загиблої, або просте копіювання інформації про Фаріон з інших джерел, адже у травні 2024 року Львівський апеляційний суд постановив поновити Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри української мови «Львівської політехніки». Словацькою мовою більшість постів про Фаріон також публікували у невеликих анонімних телеграм-каналах на кілька десятків чи сотень підписників.

У вибірці аналізованих постів у телеграмі чи не єдиним реальним експертом був словацький політичний експерт  Мірослав Каменскі (Miroslav Kamenský). Найчастіше у нього беруть коментарі на YouTube-каналі TVOTV. У червні 2023 року на цьому ютуб-каналів Каменскі сказав, що «росіяни не використовують Кримський міст для воєнних цілей», а удари України по Кримському мосту є «терористичною атакою». У своєму телеграм-каналі Каменскі про Ірину Фаріон повторив звинувачення Фаріон у «нацизмі»: «Все життя вона дуже вміло маневрувала в кон'юнктурі української політики — від вступу до КПРС, до народного депутата від «Свободи», до відверто нацистської риторики про заборону російської мови та насильницької українізації». 

Смерть Ірини Фаріон вкотре показала, що проросійський медіапростір живе за власними стандартами, має свої теми, героїв і антигероїв. Публічні виступи Ірини Фаріон дозволили авторам проросійських медіа поширювати розкол в українському  суспільстві і об’єднуватися на прикладі «негативного» образу «русофобства» українських націоналістів.

Виставити будь-який інцидент та конфлікт в українському суспільстві як тригер «громадянського протистояння» та «громадянської війни» — це одна із ідей-фікс російського агітпропу. Проте як перші реакції українців на вбивство Ірини Фаріон, так і комунікація з боку української влади показують, що в критичний момент суспільство радше готове до об'єднання, ніж до розбрату.

Насильство та замовні політичні вбивства складно назвати частиною української політичної культури. А швидке розслідування всіх обставин, встановлення замовників та виконавців злочину буде сприяти зниженню напруги у інформаційному просторі.

Фото: Yuriy Dyachyshyn/Agence France-Presse, Getty Images
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги по теме
Убийство пропаганда
Источник материала
loader
loader