Щоденник ОМКФ. День 2. Про мистецтво спротиву, секс без сексу і гібридну війну

Про початок і структуру фестивалю читайте тут і тут.

Після початку повномасштабного вторгнення через постійну небезпеку обстрілів ОМКФ вимушено перетворився на мандрівний фестиваль. Торік він проходив у Чернівцях. Цьогоріч відбувається в Києві. На насиченості програми це не позначилося. Поза конкурсом маємо добірку фільмів-призерів Канн і Берлінале, в Європейській конкурсній програмі – роботи режисерів Старого Світу від Грузії та Норвегії до Іспанії та Швейцарії, а в Національному конкурсі заплановані прем’єри 10 повнометражних українських картин. Сеанси проходять в Будинку кінематографістів та в кінотеатрі «Оскар».

У суботу фільмом документаліста Антона Штуки «Обережно! Життя триває» розпочалася, за визначенням програмного консультанта фестивалю Аліка Шпілюка, найважливіша програма ОМКФ - Національна конкурсна.

Діється  у місті Ізюм, яке пів року потерпало від російської окупації. Культовий вуличний художник та ілюстратор, харків’янин Гамлет Зіньківський. Від їде до Ізюма, аби намалювати нові мурали та відновити старі. Під час роботи над композицією “Чим вимірюється наша свобода?” митець знайомиться з містянином Володимиром, що утратив майже всю родину від удару російської бомби. Антон Штука додає в оповідь усе нові й нові голоси мешканців і мешканок Ізюму. Те, що починається як  документування мистецького проєкту, перетворюється на вражаючий портрет міста, травмованого окупацією. Але й у мистецтва тут важлива роль, яку визнають ізюмці – якщо на їхніх побитих осколками стінах з’являються малюнки, значить, надія є.

Кадр з фільму «Секс»

На цьому тлі не надто переконливо виглядав денний фільм з Європейської конкурсної програми - «Секс» (реж.  Даґ Йоган Гауґерюд, Норвегія). Власне, це не так про секс, як про складні рефлексії довкола сексу. Двоє норвежців середнього віку працюють сажотрусами, давно одружені з жінками. Але один із них має сексуальний контакт з іншим чоловіком, не сприймаючи це як зраду. Інший бачить себе у нічних снах, де його сприймають як жінку, що викликає у нього збентеження. Це могла б бути цікава історія, якби не загальна млявість режисури і критичний брак енергії в драматургії.

Кадр з фільму «Ігровий майданчик Путіна»

Серйозний потенціал для скандалу в сусідній країні має польська неігрова картина-розслідування «Ігровий майданчик Путіна». Режисер  Конрад Шоляйські береться за таку непросту тему, як гібридна війна Росії проти західних країн. Разом зі своєю асистенткою він відстежує агентів ГРУ, які підірвали склади боєприпасів і отруїли противників Москви «Новічком». Вони зустрічаються з двома президентами, прем'єр-міністром, міністром оборони, захопленим російським шпигуном і дюжиною агентів впливу. Поступово Конрад приходить до тривожного висновку: Європа, що  надто розслабилася після завершення Холодної війни, дійсно перетворилася на ігровий майданчик Путіна.

Фото надані ОМКФ. Головне фото - кадр з фільму  «Обережно! Життя триває»