Президент Литви Гітанас Науседа підтримав вихід своєї країни з Міжнародної конвенції про заборону касетних боєприпасів.
Про це повідомляє литовський мовник LRT.
"Президент хоче мобілізувати всі можливі засоби, зокрема касетні боєприпаси, для оборони країни і зміцнення потенціалу Збройних сил Литви. Президент підтримує денонсацію Договору Осло про касетні боєприпаси, а подальші дії Литви будуть координуватися з союзниками", — ідеться в коментарі від канцелярії президента.
Міноборони Литви зареєструвало відповідний проєкт постанови 28 червня.
Міністр оборони Лаурінас Кащюнас повідомив, що проєкт буде представлений на затвердження уряду цього тижня, а 11 липня Гітанас Науседа внесе його на розгляд Сейму.
Литовська влада вважає, що вихід країни з Конвенції необхідний у зв'язку зі зміною геополітичних обставин після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Конвенція про касетні боєприпаси була підписана в Дубліні в грудні 2008 року і набула чинності 1 серпня 2010 року. Литва приєдналася до Конвенції про касетні боєприпаси в 2011 році.
Піонером в області створення касетних бомб була нацистська Німеччина. Пілоти Люфтваффе 1939 року застосовували своєрідні касетні боєприпаси проти польської піхоти й кавалерії.
Одна касетна бомба може містити щонайменше десять мін та дрібних деталей до них. Вони розташовані на спеціальних стінках-перегородках. Тобто в касетній бомбі розміщується велика кількість маленьких бомб. Після детонації в повітрі вони розсипаються по всій зоні ураження.
Часто снаряди, які розміщуються в касетній бомбі, начиняються дрібними осколками та іншими подібними елементами. Вони вирізняються широким спектром дії та застосовуються для ураження живої сили або для ліквідації колон техніки.
У 2022 році росія неодноразово скидала і продовжує скидати касетні бомби на міста України, зокрема на житлові квартали. Окупанти застосовують касетні боєприпаси переважно реактивних систем залпового вогню, насамперед "Ураган" та "Смерч".