Українські удари змусили окупантів змінити схему дислокації та транспортування: аналіз ISW

Українські удари по російських військових і матеріально-технічних об’єктах змусили РФ змінити схему дислокації та транспортування. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Український партизанський рух «Атеш», що базується в Криму, 10 червня повідомив, що російські війська нещодавно передислокували системи протиповітряної оборони з окупованого Криму до Білгородської області, і в результаті російська протиповітряна оборона не повністю прикриває Крим.

На кадрах від 8 червня видно, що Росія почала транспортувати паливо через Керченську протоку по залізничному мосту. 29 квітня речник Південного оперативного командування ЗСУ капітан третього рангу Дмитро Плетенчук заявив, що російська влада з березня 2024 року не транспортує паливо через Керченський залізничний міст у зв'язку із загрозою українського удару по мосту через проходження бензовоза, який може спалахнути. і, можливо, знищити міст.

Українське військове видання «Мілітарний» 10 червня оцінило, що українські удари по залізничних баржах через Керченську протоку 30 травня спонукали російську владу знову розпочати транспортування палива через залізничний міст. Незрозуміло, чи продовжить російська влада використовувати залізничний міст через Керченську протоку для транспортування палива та матеріально-технічного забезпечення до окупованого Криму в найближчій та середньостроковій перспективі.

Це, ймовірно, пом’якшить деякі логістичні обмеження, оскільки Росія намагається компенсувати втрачені пороми через протоку. Водночас це зробить міст через Керченську протоку дедалі вразливішим до ударів з боку України, особливо якщо російська протиповітряна оборона Криму погіршиться, як повідомив «Атеш».