Польське село в анімації, життєве болото Анатолії та зловісний Рассел Кроу. Що подивитися в кінотеатрах у червні

Це, зокрема, далося взнаки у відсутності українських кінотеатральних прем’єр — що, звісно, прикро на тлі насиченого національними імпрезами травня.

Однак усе не так кепсько. По-перше, майже весь перший тиждень місяця займе 21 міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, який «Детектор медіа» висвітлює в щоденному режимі — а там лік українських фільмів іде на десятки.

По-друге, наступного ж дня після завершення Docudays UA за підтримки ЮНІСЕФ розпочнеться 11-й Чілдрен Кінофест — наймасштабніший український кінофестиваль для дітей і підлітків. Кіноогляд триватиме до 16 червня і традиційно відбуватиметься в гібридному форматі: фестивальні покази триватимуть одночасно в кінотеатрах Києва, Львова, Вінниці, Житомира, Дніпра, Луцька, Одеси, Полтави, Хмельницького, Чернігова та Запоріжжя.

Чілдрен Кінофест

Нарешті, з 15 до 23 червня в Чернівцях пройде Третій фестиваль глядацького кіно Миколайчук Open, який із року в рік набирає авторитет. Цьогоріч у позаконкурсній програмі можна подивитися нові фільми з такими зірками, як Майкл Фассбендер, Дакота Джонсон і Шон Пенн.

Що ж до прокату, то чи не найяскравішим релізом місяця стане «Кріпачка» (Польща — Сербія — Литва) — екранізація класичного польського роману «Селяни». Це історія Ягни — молодої красуні в польському селі наприкінці ХІХ століття. Багатих і бідних односельців серед постійних  пліток і класової ворожнечі тримає разом лише гордість за свою землю, відданість колоритним традиціям і глибоко вкорінений патріархат. Обравши власний життєвий шлях, жінка опиняється між бажаннями найбагатшого фермера села, його старшого сина та можновладних чоловіків. Спротив Янги приводить її на шлях трагічного зіткнення з сільською громадою.

«Кріпачка»

Власне, цю картину вирізняє унікальна техніка створення. «Селяни» повністю написані олійними фарбами на полотні. Це — колосальна робота понад 100 художників, серед яких помітну частину складають українці. Загалом, у режисерського дуету Дороти Кобелі та Г’ю Велчмана це вже другий подібний проєкт: у 2017-му їхній дебют «З любов’ю, Вінсент», створений за аналогічним методом на основі полотен Ван Гога, став справжньою сенсацією світового артхаузу та здобув номінацію на «Оскар».

Інша цікавинка авторського кіно — «Про траву, що засихає» (Франція — Німеччина — Швеція — Туреччина) живого класика турецького кіно Нурі Більге Джейлана. Сюжет картини — улюблена тема Джейлана про самотнього міського інтелігента, що губиться в Анатолійській глушині. Головний герой на ім’я Самет (Деніз Джелілоґлу) — молодий учитель мистецтва, який на четвертому році обов’язкової роботи у віддаленому селі поблизу військової бази переживає життєву кризу. Втративши перспективу, він зустрічає вчительку Нурай (Мерве Діздар), але ця зустріч може і не допомогти вийти з глухого кута.

Світова прем’єра фільму відбулася в Каннах, де Мерве Діздар отримала приз як найкраща акторка.

«Про траву, що засихає»

Ну а любителі полоскотати собі нерви мають дочекатися релізу «Екзорцизм» (США). Співрежисери М.А. Фортін і Джошуа Джон Міллер вдалися до старого як світ, але інколи ефективного прийому змішування гри з реальністю. Актор Ентоні Міллер поступово втрачає адекватність прямо на зйомках фільму жахів. Його дочка не знає, в чому причина дивної поведінки батька. Чи це його минулі алконаркотичні залежності, чи просто божевілля, чи в справі замішане щось дійсно інфернальне? Роль заблудлої лицедійської душі виконує цілий Рассел Кроу, який здатен врятувати навіть геть посереднє кіно.

«Екзорцизм»

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»