Чи можна було уникнути підвищення тарифу на світло в Україні

Після масштабних російських ударів по українській енергетиці, збиток від яких становить понад мільярд доларів, влада від розмов про необхідність підвищувати тариф на електроенергію для побутових споживачів перейшла до конкретних кроків. Уряд підвищив тариф на електрику для населення з 1 червня на 60%, до 4,32 грн/кВт-год. Про це повідомляє портал Коментарі, пише agronews.ua.

Голова Союзу споживачів комунальних послуг, політичний аналітик, співзасновник БФ “Довіра та допомога” Олег Попенко каже, що він взагалі не бачить зв’язку між підвищенням тарифів та необхідністю відновлення енергетичної інфраструктури.

“У нас тільки у фонді відновлення енергетичної інфраструктури 482 млн. євро, ЄІБ виділив 300 млн. євро, є гроші ЄБРР. Грошей більш, ніж достатньо для відновлення, головне, щоб ми встигали їх освоювати”, – вважає експерт.

За його словами, гроші від підвищення тарифів підуть насамперед на розрахунки з інвесторами у зелену енергетику, де борги становлять 25 млрд гривень, і для поповнення державного бюджету, де Енергоатом виконуватиме роль податкової інспекції.

Фахівець із держполітики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління Геннадій Рябцев міркує так: “Справді підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів відкладати далі було неможливо. Наразі електрична енергія реалізується побутовим споживачам нижче за рівень собівартості її генерації на державних підприємствах Енергоатом, Укренерго та Центренерго”.

І це при тому, уточнив експерт, що дуже потрібні кошти на проведення поточних ремонтних робіт, коли потрібні кошти на закупівлю обладнання, матеріалів, обладнання для цих робіт. Окрім, як від споживачів потрібні кошти отримати ні від кого.

“Слід при цьому наголосити, що підвищення цін на електричну енергію для побутових споживачів спрямоване саме на формування оборотних коштів. Цих коштів недостатньо для того, щоб забезпечити відновлення тих енергооб’єктів, які були пошкоджені під час весняних ракетних атак російської федерації. Для цього мають бути передбачені кошти Кабінету Міністрів України, з інших джерел, зокрема, із Фонду допомоги, створеного державами-союзницями України та призначеного саме для фінансування робіт із відновлення пошкоджених об’єктів критичної енергетичної інфраструктури України”, – зазначив Геннадій Рябцев.

Він уточнив, незважаючи на те, що оцінки збитків, завданих українській енергетиці, сягають 1 мільярда доларів, Кабмін поки виділив близько 7,5 мільярда гривень на відповідні роботи. Це означає, звертає увагу експерт, що в повному обсязі відновити енергетику до початку опалювального сезону не вдасться.

“З тих 8 ГВт, які були втрачені, у найкращому разі можна буде відновити близько 2 ГВт. Щодо імпорту, то його в кращому разі вдасться збільшити з 1,7 ГВт до 2,2 ГВт. Це означає, що дуже важливою є зараз ініціатива на місцях, ініціатива органів місцевого самоврядування, відновлення роботи невеликих енергетичних об’єктів, які раніше функціонували при кожному промисловому підприємстві.

Дуже важливим є державно-приватне партнерство, в рамках якого приватний інвестор вкладає кошти в будівництво малих електростанцій, а органи місцевого самоврядування забезпечують це підприємство замовленнями на генерацію електричної, теплової енергії.

Якщо на місцевому рівні не забезпечити енергетичну автономність якнайбільшої кількості населених пунктів, територіальних громад, районів у містах, то забезпечити в повному обсязі споживачів України електричною тепловою енергією наступного опалювального сезону не вдасться. Тому зараз дуже важливим є раціональне використання енергії, забезпечення енергетичної автономності в якомога більшому обсязі та активні ремонтні роботи на енергетичних об’єктах України”, – підсумував Геннадій Рябцев.