В Україні 83% опитаних громадян вважають, що держава тією чи іншою мірою має втрутитися в діяльність Української православної церкви Московського патріархату, зокрема 63% підтримують повну заборону УПЦ МП. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітні 2024 року.
Згідно з результатами опитування, 82% українців не довіряють УПЦ МП. Довіру до неї мають 8%, а ще 11% не визначилися. У всіх регіонах більшість опитаних висловлює недовіру: від 73% на сході до 88% на заході.
20% респондентів вважають, що варто дотримуватися «м’якшого» підходу, який передбачає встановлення над УПЦ МП державного контролю та нагляду без повної заборони її в Україні. На думку 12% респондентів, варто не втручатися у справи цієї церкви, а натомість розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень.
У всіх регіонах України більшість опитаного населення (76% на сході, 85% на заході і 86% у центрі) виступають за проактивну позицію держави в питанні діяльності УПЦ МП.
Водночас на півдні та сході думку про повну заборону висловлювали трохи менше респондентів: 55% і 46% відповідно, тоді як на заході — 69%, а в центрі — 68%.
«Наші коментарі до попередніх хвиль опитування лишаються релевантними і можна стверджувати, що і зараз Українська Православна Церква Московського Патріархату продовжує діяльність, через яку її сприйняття серед населення залишається як «п’ятої колони Кремля». Вочевидь, Церкві не вдається переконати українців, що вона нібито не залежать уже від керівництва Московської Патріархії та стоїть на проукраїнських позиціях», — йдеться в коментарі в КМІС.
У грудні 2022 року за втручання держави в діяльність УПЦ МП виступали 78% українців, у травні 2023 року — 85%. Зокрема, заборону в Україні УПЦ МП тоді підтримували відповідно 54% й 66% респонденів.
«М’якший» підхід до УПЦ МП у грудні 2022 року вважали доцільним 24% респондентів, у травні 2023 року — 19%. Окрім цього, 12% у грудні 2022-го вважали, що варто розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень УПЦ МП. У травні 2023 року таку думку висловлювали 6%.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум» були додані запитання щодо довіри до УПЦ (МП) та якою має бути політика щодо неї, упродовж 20-25 квітня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитано 1220 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на підконтрольній Україні території.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10%, 1,4% — для показників, близьких до 5%.
19 жовтня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт закону № 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», який Кабінет Міністрів подав до парламенту ще в січні 2023 року.
Він передбачає заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у державі, що здійснює збройну агресію проти України. Крім того, згідно з редакцією законопроєкту, прийнятою в першому читанні, діяльність релігійної організації може бути припинена в судовому порядку за зверненням уповноваженого центрального органу влади.
За проєктом закону, органи державної влади України отримають повноваження проводити релігієзнавчу експертизу діяльності релігійних організацій щодо їх співпраці з РФ; видавати приписи щодо усунення виявлених експертизою порушень протягом місяця; звертатись до суду з позовом щодо припинення діяльності релігійної організації, якщо вона не виконає цих приписів у встановлені строки.
У листопаді низка нардепів від «Слуги народу» і колишньої «ОПЗЖ» збирала підписи до спікера Руслана Стефанчука із закликом відправити затверджений в першому читанні законопроєкт «про заборону УПЦ МП» до Венеційської комісії, щоб зірвати його подальше просування. Головний акцент у зверненні робився на нібито порушенні прав людини і переслідуванні громадян за релігійною ознакою.
Раніше Служба безпеки України ініціювала законопроєкт про розширення переліку підстав для заборони релігійних організацій. Зокрема, СБУ запропонувала припиняти діяльність релігійних організацій, уповноважені особи яких засуджені за злочини проти національної безпеки України, пропаганду війни й участь у ній на боці агресора, порушення рівноправності громадян, участь у терористичних актах тощо.
Загалом за даними СБУ від початку повномасштабної війни до жовтня 2023 року в Україні відкрили 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ МП, з яких 14 — митрополити церкви. Серед викритих злочинів — 20 фактів держзради, колабораціонізму та пособництва країні-агресору, 18 проваджень щодо публічної агітації до релігійної ненависті, продажу вогнепальної зброї та поширення дитячої порнографії. 26 фігурантам-представникам УПЦ МП повідомлено про підозру, а 19 зловмисників уже отримали судові вироки.
Читайте також:
- Bihus.Info дослідили, як мережа церковних пропагандистів влаштовувала інформаційні диверсії проти України
- Естонський парламент визнав Московський патріархат інститутом, що підтримує військову агресію Росії
Ілюстрація: «Главком»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.