Відступ України від Конвенції з прав людини: політолог пояснив, що це означає для українців

Це 24 Каналу прокоментував політолог Андрій Вігірінський, зауваживши, що 15 стаття цього документу дозволяє стороні, яка долучилася до цього договору, під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, відступити від зобов'язань. Цей відступ не є необмеженим.

"Є окремі положення, від яких відступити не можна. Таким, від якого не можна відступити, – є право особи на життя, крім випадків, коли смерть настала у силу безпосереднього зіткнення, бойових дій. Але держава не може реалізовувати політику, направлену на позбавлення життя своїх громадян", – сказав політолог.

Якщо в країні настала надзвичайна подія чи суспільна небезпека, про це повідомляється. Відповідний лист скеровують генсекретарю Ради Європи.

Так, якщо на певній території запроваджують надзвичайний стан, до прикладу, через підтоплення, то держава може порушити недоторканість житла. Усе, аби запобігти гіршим наслідкам або врятувати людей.

"Це в цілому нормальна зрозуміла практика, яка передбачена відповідно самою конвенцією. Усе, що треба зробити – це повідомити шляхом скерування листа. Тому проблеми в контексті того, що це щось "екстраординарне", немає", – наголосив Вігірінський.

За його словами, в Україні обмежують конституційні права громадян ще від лютого 2022-го року. Відтоді, які в Україні ввели правовий режим воєнного стану через збройну агресію Росії. Мовиться, зокрема, про питання недоторканості права власності, освіти, обмеження права на свободу слова та інші обмеження. Зокрема, ті, які стосуються органів місцевого самоврядування, якщо говорити про державну політику.

Усі ці обмеження зазначені у статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Їх там близько 60.

Режим воєнного стану в Україні

Загалом в Україні двічі вводився правовий режим воєнного стану. Уперше – у 2018-му році, коли російські судна обстріляли та захопили українські кораблі в районі Керченської протоки. Утім, тоді режим воєнного стану пройшов майже непомітно – не було ані додаткових мобілізаційних заходів, ані військово-цивільних адміністрацій.

Удруге такий правовий режим в Україні ввели у 2022-му році. Однак, якщо порівнювати ці два випадки, то рівень загрози абсолютно різний.

Правова процедура відступу є необхідністю для захисту демократії. Не всі права можуть бути обмежені. Закон "Про правовий режим воєнного стану" чітко вказує на те, що правовий режим воєнного стану не може бути використаний для узурпації влади. Конституція вказує, що узурпація є недопустимою,
– наголосив політолог.

Саме захист людської гідності є ключовим щодо реалізації державної політики, який дозволяє людині відчувати та розуміти, що вона є громадянином країни.

"Контекст з розумінням гідності, взаємозв'язку психіки людини тощо важливий з позиції пропаганди. Насправді нічого надзвичайного з позиції тої дійсності, в якій людина існує, не змінилось і не відбулось", – сказав Андрій Вігірінський.

Що відомо про відступ від конвенції

• Україна переглянула положення своєї заяви про відступ від зобов'язань у межах Європейської конвенції з прав людини. Усе через дію воєнного стану. Таку заявку подали ще 4 квітня. Так Україна припиняє дотримуватисянизки положень документу.
• Міністр юстиції Денис Малюська зазначив, що Україна одразу після запровадження воєнного стану у 2022-му році надіслала до Ради Європи повідомлення, що вона застосовуватиме обмеження певних прав людини. Це стандартна процедура для країн, які перебувають у стані війни. У квітні 2024-го року держава вкотре уточнила перелік обмежень і зменшила його. Водночас нових обмежень прав не передбачено.
• Військове керівництво може застосовувати ряд обмежень та заходів у регіонах, де введено воєнний стан. Мовиться, зокрема, про примусове вилучення приватного та комунального майна для потреб держави, встановлення комендантської години, проведення оглядів, заборону мирних зборів та обмеження свободи пересування. А також – вибір місця проживання та можливість його зміни без відповідного дозволу.