Окуляри на лобі та телефон в руці: чому ми губимо речі, які біля нас зовсім поряд

У 1975 році Деніел Саймонс та Крістофер Шабрі провели експеримент. Вони просили піддослідних стежити за грою у м'яч двох команд – у білих футболках та у чорних – треба було рахувати кидки гравців однієї з команд.

Завдання це досить виснажливе і потребує зосередження уваги. Ймовірно, тому близько 50% учасників не помітили на відео людини, яка проходить прямо посеред сцени у костюмі горили. Цей феномен називають сліпотою через неувагу – інакше кажучи, це нездатність помітити чіткий об'єкт чи подію в момент, коли увага зайнята якимись іншими об'єктами та подіями.

Чому ми не можемо знайти речі на видному місці

Цей експеримент демонструє наступне: те, куди ми дивимося, і те, на що ми звертаємо увагу – речі, які не завжди збігаються. Можна п'ять хвилин дивитися на стіл у пошуках ключів і впритул їх не бачити з двох можливих причин:

1. У цей момент ви занурені у свої думки або паралельно займаєтеся іншим завданням, наприклад, говорите по телефону.
2. Ключі лежать у незвичайному місці – не там, де ви знаходили їх у попередні рази.

Окрім сліпоти неуваги, ми маємо "мертву зону" уваги — аналог сліпих плям на сітківці. Це означає, що ми зазвичай обділяємо увагою зону навколо найцікавішого, центрального об'єкта у нашому полі зору. Вважається, що він мимоволі захоплює нашу увагу, а те, що виявилося поруч із ним, неминуче потрапляє у тінь.

Тобто, якщо ключ на столі лежить поруч із червоною папкою із найважливішими документами, ви витратите більше часу, щоб його виявити.

На жаль, знання про ці ефекти не завжди допомагає їх уникнути. Але можна спробувати пам'ятати про сліпоту неуваги та розвантажити себе від сторонніх завдань під час пошуків. Або, знаючи про мертву зону уваги, шукати втрачені речі поруч із найпомітнішими об'єктами.

Коли це може бути ознакою проблеми

Сліпота за неувагою та мертва зона уваги — явища цілком здорові, але в загублених під носом речей бувають інші, серйозніші причини:

• Синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Люди з таким діагнозом часто втрачають речі через неуважність чи через те, що вони залишили річ не на своєму місці і забули, де її залишили.
• Когнітивні порушення та порушення зорового сприйняття. Порушення у роботі мозку призводять до того, що люди не можуть розпізнати об'єкти, на які вони дивляться.

Якщо ви втрачаєте речі не кожен день і вас не турбують інші симптоми, швидше за все, все гаразд і не варто переживати. Всі ми іноді не помічаємо "горилу" посеред кімнати.