"Подорослішай нарешті!": що таке інфантилізм, чому це так бісить і як зарадити

Це не просто притаманне багатьом нам бажання залишатися вічно молодими. Інфантильна людина справді поводитися як дитина чи підліток, причому це може виявлятися у різних сферах її життя: на роботі, у спілкуванні з незнайомими людьми, у відносинах з партнером, батьками чи навіть власною дитиною.

Ознаки інфантильної людини

Ось кілька ознак інфантильної людини:

• Уникнення відповідальності. Інфантильна людина може мати труднощі з виконанням обов'язків на роботі або домовленостей в особистому житті. Це часто призводить до того, що вона не затримується надовго на одному місці роботи або не може побудувати стабільні, довготривалі та довірчі стосунки з будь-ким.
• Схильність до імпульсивних вчинків. Інфантильній людині буває складно контролювати свої миттєві пориви, тому вона може витратити всю зарплату за один день, об'їстися бургерами до болю в животі або навіть когось побити, тому що його розлютили.
• Емоційна нестабільність. Мінливий настрій, який залежить від якихось дрібниць, – ще одна інфантильна риса. Така людина може легко розплакатися і так само легко заспокоїтися всього за кілька хвилин.
• Залежність від інших. Інфантильна людина хоче, щоб розумна і сильна "доросла" приймала за неї важливі життєві рішення і дбала про неї, як батьки піклуються про свою дитину.
• Небажання стикатися з реальністю. Інфантильна людина бажає йти у світ фантазій та ігор, замість вирішувати реальні життєві завдання, навіть якщо від цього залежить її власний добробут.

Що робити, якщо підозрюєте інфантилізм у себе

Насправді людина з інфантильними рисами поведінки досить рідко це усвідомлює, тому вона навряд чи намагатиметься їх змінити, чи піде за допомогою до фахівця. Якщо ж ви зрозуміли, що зайва дитячість заважає вашому життю, не варто намагатися позбутися її за один раз. Краще рухатись маленькими кроками.

Наприклад, на самому початку ви можете зосередитися на одній області, в якій хотіли б прокачати відповідальність, наприклад, на роботі або у відносинах. Після того, як ви почнете себе в ній відчувати впевненіше, можна поступово переходити на інші сфери життя.
Для того, щоб впоратися з емоційною нестабільністю, не варто намагатися придушувати емоції, що виникають. Краще проаналізувати їх, ставлячи собі такі питання:

1. Що я зараз відчуваю?
2. Чи можу я зрозуміти, в якій частині тіла це відчуваю?
3. Чи відчував я це почуття раніше? Якщо так, то в яких ситуаціях?

Чим глибше ви розумітимете свої почуття, тим краще ними керуватимете.

Крім того, вашим помічником у роботі над інфантильними рисами особистості може стати психотерапевт. Разом ви зможете розібратися у джерелах інфантилізму та поступово вибудувати більш зрілі стратегії поведінки.

Що роботи, якщо інфантильна близька людина

Важливо розуміти, що ви не можете змусити людину змінитися або звернутися до фахівця, якщо вона сама того не хоче. У спілкуванні з інфантильною людиною необхідно чітко встановити особисті межі та м'яко, але наполегливо повідомляти, якщо вони порушуються.

Близька взаємодія з кимось, хто поводиться як дитина, потребує терпіння та розуміння, але не опіки – вона може лише посилити залежність такої людини від вас.