Офіс Генпрокурора: За злочинами росіян проти журналістів відкрито понад 90 кримінальних проваджень
Офіс Генпрокурора: За злочинами росіян проти журналістів відкрито понад 90 кримінальних проваджень

Офіс Генпрокурора: За злочинами росіян проти журналістів відкрито понад 90 кримінальних проваджень

Протягом останніх двох років журналісти ставали жертвами артилерійських обстрілів прифронтової території, ракетних ударів по Україні, незаконних затримань, тортур, катувань, нелюдського поводження з ними.

Прокуратура здійснює процесуальне керівництво у 92 кримінальних провадженнях, які стосуються злочинів росіян проти представників медіа — українських та іноземних. Про це під час презентації кампанії «Журналісти мають значення» повідомив Олександр Зюзь — представник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора.

Найбільше злочинних дій по відношенню до представників медіа, за його словами, зафіксовано в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій та Херсонській областях. 

«В ході досудового розслідування цих проваджень встановлена загибель 49 журналістів, сім з яких — іноземці. 43 журналісти отримали поранення, 19 з яких іноземні громадяни. 19 з цих журналістів до того ж були незаконно затримані або позбавлені волі», — розповів співробітник ОГП.

Протягом останніх двох років журналісти ставали жертвами артилерійських обстрілів прифронтової території, ракетних ударів по Україні, незаконних затримань, тортур, катувань, нелюдського поводження з ними. Дехто з медійників продовжує перебувати на тимчасово окупованих територіях та на території РФ у якості цивільних заручників. 

Водночас, зауважив Олександр Зюзь, з початку повномасштабного вторгнення в порядку спеціального досудового розслідування до суду скеровано чотири обвинувальні акти стосовно десяти осіб за кримінальними провадженнями, постраждалими в яким були журналісти. Один з кривдників журналістів заочно засуджений до дев’яти років позбавлення волі, двоє — до дванадцяти. Повідомлено про підозри деяким фігурантам справ про ракетні обстріли, внаслідок яких журналісти загинули або отримали поранення. 

Крім того, Київська обласна прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно одного з військовослужбовців збройних сил Росії, який погрожував фізичною розправою українському журналісту. Вироком суду цього звинуваченого вже визнано винним і засуджено до позбавлення волі на дев’ять років. 

Херсонська прокуратура направила до суду три обвинувальних акти у провадженнях, в яких потерпілими є журналісти. Йдеться про осіб, які ув’язнювали журналістів у Каховському районному відділку поліції, спричинивши їм тілесні ушкодження. 

«Ми працюємо на міжнародній арені, що притягати таких осіб до відповідальності у скоєнні воєнних злочинів. В кожному випадку ми спілкуємось з представниками правоохоронних органів тієї країни, громадянином якої є постраждалий в Україні журналіст, на предмет можливості відкриття провадження в рамках універсальної юрисдикції і проведення спільного розслідування. Це відбувається або в рамках виконання запитів про міжнародну правову допомогу, або при створенні спільних слідчих груп із компетентними органами різних країн. Така група в нас вже створена із колегами з Ірландії та Франції, вона розслідує загибель ірландського і французького журналістів», — розповів Зюзь.

За його словами, вже є перші підозри від компетентних органів Литовської республіки стосовно литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, який загинув у блокадному Маріуполі.

Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, щов Україні стартувала кампанія Ради Європи «Журналісти мають значення». Вона покликана поглибити розуміння суспільством і державою проблем безпеки, з якими стикаються журналісти в Україні в сьогоднішніх реаліях, та сприяти виробленню практичних рекомендацій щодо покращення безпеки журналістів та працівників медіа.

Також ми писали про те, що протягом 2023 року ІМІ зафіксував в Україні 150 порушень свободи слова. Майже половину з них вчинила Росія. Загалом найчастіше 2023 року право журналістів на професію порушували приватні особи, правоохоронці, органи місцевого самоврядування, судова влада, а також  представники російської церкви тощо. З  2014 по 2024 роки росіяни вбили 83 представників медіа України.

Читайте також:

  • Журналіст видання «Є», військовий Андрій Ящишен отримав поранення на фронті

  • Журналістка видання «Накипіло» Анна М’ясникова зазнала поранення в Харкові

  • Поранення на фронті журналіста Дмитра Євчина: Комітет ВР з питань свободи слова зробив заяву, Офіс Генпрокурора розпочав розслідування

  • Журналіст «Радіо Свобода» Дмитро Євчин під час зйомок на Запоріжжі отримав осколкове поранення в ногу

  • Продюсерка ZDF Світлана Долбишева, яка постраждала від обстрілу Kharkiv Palace, порадила, на що звертати увагу журналістам у прифронтових містах

  • Внаслідок масованого обстрілу в Харкові постраждав консультант іноземного медіа

  • Під час обстрілу Запоріжжя отримали поранення журналістка «Укрінформу» Ольга Звонарьова та журналістка «1+1» Кіра Овес

Фото: Укрінформ 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги по теме
война Журналисты
Источник материала
loader
loader