Що пишуть пропагандисти про дії «Російського добровольчого корпусу» та «Сибірського батальйону»

12 березня угруповання «Російський добровольчий корпус» і «Сибірський батальйон», які воюють на боці ЗСУ, оголосили про спроби вторгнення на територію Курської, Бєлгородської та Брянської областей, за їхніми словами, щоби повпливати на результати майбутніх президентських «виборів». Мовляв, у такий спосіб хочуть «звільнити Росію від диктатури».

Російська пропаганда дуже бурхливо відреагувала на попередній рейд РДК, що відбувся весною 2023 року. У цьому матеріалі роз’яснюємо, як російські пропагандисти відреагували на цьогорічні дії: які повідомлення просували та за допомогою яких інструментів.

«Ніякого прориву не було, а диверсантів знищили одним махом»

Традиційно для подібних ситуацій пропагандисти почали заперечувати, що якийсь прорив узагалі стався. Навіть попри те, що РДК та «Сибірський батальйон» змогли атакувати кілька великих міст із військовими частинами та частково захопити один населений пункт.

Під час попереднього прориву РДК пропагандисти теж заперечували дії угруповань, а потім узагалі оголосили про їхню ліквідацію. Цього разу вони теж повідомили про «знищення диверсійних груп», зокрема публікували відео з нібито знищенням  техніки.

Про «блискавичне знищення» інформувало також і міноборони Росії, на що посилалися пропагандисти. Мовляв, використали різні види озброєння, включно з авіацією, артилерією та безпілотниками. При цьому цифри «втрат» були кардинально різними залежно від відомства, на яке посилалися: якщо російське міноборони говорило ледь не про більш ніж двісті «знищених українських бойовиків», то Росгвардія — про тридцять. Такі неточності також указують, що інформація є вигаданою чи неперевіреною.

Пропагандисти намагаються чіплятися за деталі та видавати бажане за дійсне. До прикладу, один із телеграм-каналів з аудиторією більш ніж 500 тисяч підписників написав, мовляв, відео, яким оголошено про часткове захоплення одного з населених пунктів, насправді зняте в Україні. Нібито саме тому в ньому уникають дорожніх знаків або інших ознак, за якими можна впізнати місце.

«Це — операція, спланована Офісом Президента»

Російські пропагандисти намагаються переконати людей, що РДК та «Сибірський батальйон» не є органічним явищем. В одному з телеграм-каналів на 10 тисяч підписників дії рухів назвали «терористичною активністю київського режиму» задля «спроби дестабілізації внутрішньополітичної ситуації у Росії та ілюзорного підвищення оптимізму в радикальних прошарках українського суспільства». Цей канал навмисно перемішав в одному дописі й це питання, й обговорення посилення західної допомоги для України, щоб спантеличити аудиторію.

Інший канал на 574,7 тисячі підписників називає теперішні процеси «битвою» і «спробою викликати паливну кризу» в Росії. Це було опубліковано після того, як РДК атакував нафтопереробні комплекси в кількох містах. Пропагандисти також демонізують одного з коментаторів руху — ексдепутата Держдуми Ігоря Пономарьова, називаючи його «втікачем» і «прислужником Зеленського».

Пропагандисти хибно констатують — в Офісу Президента більше не залишилося реальних важелів впливу на Росію. Мовляв, ситуація на фронті не на боці України, а Росія далі рухається у бік «демократії», проводячи «вибори». Не маючи інших способів їх саботувати, Зеленський нібито вдається до «відчайдушних» дій.

«Це — невдала спроба зірвати вибори»

Подібно до попереднього твердження, пропагандисти говорять, що новий рейд — спроба зірвати майбутні президентські «вибори» в Росії. Про це свідчить реакція самого Путіна на ці напади. Один телеграм-канал на мільйон підписників написав, що це зроблено, щоб «знизити рейтинг Путіна».

З одного боку, російська пропаганда хоче зробити з РДК ледь не найбільшого ворога для свого існування, з іншого, навпаки максимально занижує загрозу. Пропагандисти навіть уникають згадок цих угруповань, а натомість пишуть «терористи», «українська ДРГ» та «укронацисти».

У цій кампанії були задіяні також анонімні нібито проукраїнські телеграм-канали. Вони стверджували, що дії РДК та «Сибірського батальйону» є незначними, а інформаційний шум навколо них — перебільшений. Той самий канал-мільйонник писав, що «вкид» цього разу не мав такого ефекту і що «шуміли про це лише українські пабліки». Цікаво, що російські мережі в цей час нагнітали драму.

Російський пропагандист Володимир Соловйов опублікував нібито лист від підписника, в якому той «зізнається», що йти на «вибори» спочатку не хотів, але ось дії РДК спонукають його зробити «правильний вибір». Мовляв, майбутнє країни пов’язане винятково з її теперішнім лідером, а зараз цивільних просто залякують.