У Мінʼюсті кажуть, що юристи світу розробляють механізми стягнення коштів з РФ до компенсаційного фонду

Юристи багатьох країн світу працюють над розробкою механізму конфіскації російських активів для наповнення міжнародного компенсаційного фонду за збитки, завдані Україні внаслідок війни.

Про це в коментарі Укрінформу повідомила заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра, яка прибула до США для переговорів у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку та з американськими політиками у Вашингтоні стосовно реалізації механізму компенсації.

Такий компенсаційний фонд створять при комісії, яка буде сформована й працюватиме з даними, зібраними міжнародним реєстром збитків.

«У міжнародному праві має бути створено прецедент - що в разі акту агресії в обов’язковому порядку, без бажання тієї країни, яка її розпочинає, матимуть місце наслідки, у тому числі й матеріальні. Слід показати, що міжнародне право не є статичним, незмінним», - сказала Мудра.

За її словами, Росія та Путін сподівалися, що країни Заходу «ніколи не підуть на створення якогось унікального прецеденту» і що навіть «не буде обговорення конфіскації їхніх активів». Нині триває обговорення інструменту, «який Росія не зможе оскаржити чи скасувати», що «для РФ було досить несподівано».

Юристи, провідні юридичні експерти обґрунтовують застосування колективних контрзаходів, що зробить конфіскацію російських активів легітимним заходом, додала заступниця міністра. «Вони зійшли в думці про те, що застосування контрзаходів є законним і може передбачати обмеження суверенного імунітету, яким сьогодні користуються активи суверенної держави», - зазначила вона.

За її словами, важливо, аби це було колективне рішення. Його мають схвалити країни G7 - у такому разі воно поширюватиметься на основні валюти - долари, євро, фунти стерлінгів, японські єни.

Джерелом наповнення компенсаційного фонду мають стати грошові активи РФ - близько 300 млрд євро у різних країнах. Найбільше у Бельгії та Люксембургу - 210 млрд євро. Також російські кошти зберігаються у Франції, Німеччині, Швейцарії, Великій Британії, Японії, США, Канаді.

«Крім того, ми не відкидаємо ідею, як було в ірано-кувейтському прецеденті, щодо наповнення фонду за рахунок відсотків від прибутків, отримуваних від транзакцій з нафтою, нафтопродуктами, газом», - сказала Мудра, уточнивши, що для цього потрібна згода РФ.

Це стане можливим в тому разі, якщо Росія «раптом захоче повернутися до цивілізованого світу».

За словами заступниці міністра, нині розглядається кілька сценарії залучення російських грошей.

Перший сценарій, озвучений Євросоюзом, передбачає отримання «прибутків, генерованих цими активами (210 млрд євро в Бельгії та Люксембургу)». Починаючи з 2024 року, відповідно до рішення, яке має ухвалити Євросоюз, прибутки від них - обсягом від 3 до 5 млрд - передаватимуться Україні.

Другий сценарій: заморожені активи виступають гарантією, під яку Україна виходить на зовнішні ринки й залучає фінансування. Активи утримуються, доки Росіяне виплатить борг. Якщо РФ цього не зробить, то вони будуть конфісковані.

Третій сценарій - використання активів як забезпечення чи застави. Проте для цього також потрібна згода РФ як «заставодавця».

У разі конфіскації й передачі Україні 300 млрд євро ці гроші не можуть бути використанні відразу, а «мають працювати, тому будуть акумульовані в якомусь банку, й Україна зможе залучати під ці гроші інвестиції», зауважила Мудра.

Як повідомляв Укрінформ, у Нідерландах 11-13 грудня відбулося перше засідання Ради Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України.