Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на проєкт документа, передає Укрінформ.
Ця мета є частиною оборонно-промислової стратегії ЄС, яка також передбачає спільні інвестиції, заходи забезпечення критично важливих поставок і зміни в кредитній політиці Європейського інвестиційного банку, йдеться у проєкті документа.
Очікується, що Єврокомісія представить стратегію, яка все ще може бути змінена, впродовж найближчих тижнів.
Як наголошується, вторгнення Росії в Україну підкреслило обмеженість промисловості ЄС і залежність від інших країн у ключових питаннях постачання таоборонного потенціалу, наразі Євросоюз намагається збільшити виробничі потужності та витрати після десятиліть недоінвестування.
«Геополітичні події вказують на нагальну необхідність для Європи взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку і бути готовою ефективно протистояти повному спектру загроз, з якими вона зіштовхується. ЄС має ставати сильнішим гравцем у сфері безпеки й оборони, а отже, більш дієздатним джерелом безпеки не лише для своїх громадян, а й на благо міжнародного миру і безпеки», - йдеться в проєкті документа.
Пропозиції в новій стратегії, зокрема, включають:
- мінімальний рівень спільних закупівель оборонного обладнання та зміну тенденції до закупівлі військових систем у постачальників поза ЄС із метою забезпечення того, щоб від третини до половини вартості оборонного ринку ЄС були представлені внутрішньою торгівлею;
- механізми, які б забезпечували негайне нарощування критично важливих поставок у разі дефіциту або кризи, а також оперативне виявлення критичної залежності від третіх країн;
- розширення доступу промисловості до фінансів і програм фінансування ЄС та створення нових партнерств у сфері оборони й безпеки;
- визначення флагманських проєктів, на яких слід зосередити зусилля та ресурси.
Окрім війни Росії проти України, ЄС також зіштовхнувся з широкими гібридними загрозами, включаючи кібератаки й диверсії, хакерські атаки на об'єкти критичної інфраструктури, наголошується у проєкті документа.
Згідно зі стратегією, ЄС повинен мати можливість масово виробляти оборонне обладнання, таке як боєприпаси і безпілотники. Європа також повинна захистити свій доступ до морського, повітряного, кібернетичного і космічного простору.
Ці зусилля вимагатимуть спільних інвестицій та закупівель, а не придбання готового обладнання з третіх країн, якщо ЄС хоче перейти від стану екстреного реагування на надзвичайні ситуації до стану готовності, йдеться у публікації.
Зазначається, що Єврокомісія запропонує створити новий орган для координації інвестицій під назвою Рада з питань оборонно-промислової готовності, щоб покращити співпрацю між країнами-членами і ЄК. Рада також здійснюватиме моніторинг критично важливих товарів і ланцюжків постачання.
ЄС пропонує визначити флагманські проєкти, такі як кіберщит, інтегрована європейська система протиповітряної і протиракетної оборони, розробка сенсорів, які дозволять виявляти, аналізувати та реагувати на загрози в космосі, а також захист критично важливої інфраструктури.
Щоб зміцнити співпрацю, виконавчий орган блоку пропонує новий правовий інструмент під назвою «Європейська програма озброєнь» для стандартизації та спрощення процедур закупівель і можливостей фінансування, включаючи податкові пільги і можливість для держав-членів використовувати гранти ЄС як заставу для випуску облігацій.
Наголошується, що партнерство є центральним у запропонованій стратегії, особливо через посилення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору та розвиток тісніших зв’язків з Україною в оборонно-промисловому секторі, включно з вивченням можливості дозволити Києву брати участь у спільних закупівлях, як якщо б Україна була державою-членом.
Як повідомлялося, з початку вторгнення РФ в Україну загальний обсяг допомоги, яку ЄС надав Україні, перевищив 85 мільярдів євро.
Водночас необхідність надання Україні зброї та боєприпасів виявила "вузькі місця" в системі безпеки й оборони Євросоюзу, що стало стимулом для нарощування спроможностей європейської оборонної промисловості.
У ЄС розглядають можливість створення посади єврокомісара з питань оборони, який контролюватиме промислові аспекти оборонної політики блоку.
Фото: Генштаб ЗСУ