Що робити зі страхом війни: досвід журналістів 24 Каналу, які пішли на передову

Саша Марчак, ветеран бойових дій, ділиться своїми враженнями про перші дні на війні, порівнюючи їх з роуп-джампінгом. Водночас Славік Журба розповідає про страх війни навіть після того, як ти уже здобув бойовий досвід.

Страх і війна – невіддільні поняття

За словами Сашка, перший стрибок у роуп-джампінгу завжди викликає страх невідомості. Водночас коли ти знаєш, що тебе чекає, тривога стає ще гострішою.

Після першого бою колишній журналіст 24 Каналу опинився в госпіталі, але його думки були з побратимами на передовій. Відновившись, він повернувся до служби, хоча й на іншій посаді, де його чекали нові виклики та обов'язки.

Славік Журба, інший ветеран, розповідає про свій шлях відновлення після боїв у Попасній. Повернувшись до лав ЗСУ, він знову зіткнувся з випробуваннями в боях на Херсонщині, в Соледарі та Бахмуті. Проте, за його словами, найстрашнішим залишається досвід у Попасній.

Загалом війна вимагає не тільки фізичної сили, а й моральної стійкості. Визнання страху та вміння працювати з ним – ключові аспекти психологічної підготовки військових. Це дозволяє не тільки вижити в екстремальних умовах, а й зберегти ясність розуму та ефективність на полі бою.

Історії Саші та Славіка – це лише два приклади з багатьох, які підтверджують, що страх не є чимось аномальним навіть для досвідчених бійців. Вони засвідчують, що по-справжньому важлива не безстрашність, а вміння оволодіти власною тривогою.

Додамо, що Сашко також розповідав про те, чому вирішив піти боронити країну: "Ми воюємо не за президента, не за політиків, а за те, щоб зберегти державу до моменту, коли прийде покоління, яке зможе її змінити".

Військовий констатував: раніше був переконаним, що його покоління буде тим, яке все змінить. Водночас тепер він усвідомлює, що чимало з його однолітків-товаришів або загинуть, або будуть травмовані війною.