Смерть Навального й абсурдність української державної політики у сфері іномовлення
Смерть Навального й абсурдність української державної політики у сфері іномовлення

Смерть Навального й абсурдність української державної політики у сфері іномовлення

Реакція «хороших росіян» на смерть Навального яскраво підсвітила фатальну помилку України в комунікації зі світом.

Навальний був російським політичним опозиціонером, саме російським, і цим вже все сказано. Він був ворогом Путіна. І не був другом України. Але для нас головніше на даний момент перше. І те, яку вагу Навальному надавали на Заході, який є єдиним союзником та партнером для нас.

І тому я розділяю всі виважені коментарі українців, зокрема і президента Володимира Зеленського, який заявив про головне: Навального вбив Путін. Я також розумію відчай та гнів російських лібералів, і навіть готова їм в даному випадку співчувати: вбито їхнього системного політичного лідера. На цьому для мене крапка.

Була б. Як би не заява редакції «Медузи». «Битва между добром и нейтралитетом не окончена», - прочитала я заголовок. Що? Подумала я. В сенсі? Тобто про битву між добром і злом вони вже взагалі не говорять?

А потім дійшла в заяві до цієї фрази: «Навальный помог нам обрести веру, которая понадобится, чтобы пережить тех, кто захватил власть в России — и разрушить то, что от этой власти останется». 

І все остаточно стало зрозумілим. Їм треба віра, щоб дочекатися, коли можна буде прийти у білих пальтах на розвалини влади Путіна (яку невідомо хто має до того розвалити. Але точно не вони). 

Ну що ж, ок. Хіба ми колись чекали чогось іншого від «хороших руських»?, - знову подумала я. Справді, яка боротьба між добром і злом у їхньому виконанні? Чому я дивуюся. 

А от що справді вражає та дійсно потребує зусиль нашого громадянського суспільства задля протистояння, так це те, що з деяких пір українське іномовлення – це іномовлення російською мовою. Україна спрямовує левову частку державних коштів, зусилля на розвиток іномовлення для… російськомовних глядачів за кордоном. Якщо ви не знали – то саме так позиціонує себе наш канал іномовлення FREEДОМ.

Ось з останнього прес-релізу FREEДОМа: «У січні зросла частка YouTube-переглядів каналу FREEДОМ з території РФ, загальна кількість переглядів контенту під брендом FREEДОМ на всіх діджитал-майданчиках ДП “МПІУ” та партнерів перевищила 10 млрд. Також канал для російськомовних глядачів за кордоном розширив присутність і мережах національних операторів Польщі та Молдови».

Ці цифри я не буду коментувати через їхню абсурдність (бо просто сумуються перегляди всіх телеканалів-виробників контенту для FREEДОМ).

Але далі почитаємо і про контент. Спеціально даю велику цитату, щоб всім була зрозуміла абсурдність ситуації.

«Найвищий інтерес аудиторії за кордоном був до військової тематики, зокрема щодо посилення обороноздатності України та розширення арсеналу зброї РФ. 3,2 млн переглядів (РФ – 66,8%, Казахстан – 4,6%, загалом перегляди з-за кордону – 90,2%) отримав сюжет з коментарем експерта щодо технічних особливостей нових ракет, якими РФ атакує Україну, що підтверджує їх постачання з КНДР. Традиційно високою увагою користувалися звернення Президента України. Заява Володимира Зеленського щодо успішного збиття російських ракет західними системами ППО отримала 80,9% переглядів – з Росії, 2,5% – з Казахстану, загалом перегляди з-за кордону – 97,6%.

У січні в ефірі телеканалу FREEДOM відбулася прем’єра проєкту  власного виробництва Кандидат з Ксенією Барвіненко – цикл коротких політичних замальовок, присвячений майбутнім президентським у Росії. У січневих випусках програми йшлося про історію узурпації влади кримлівським диктатором та про брехню Путіна, який обіцяв не змінювати конституцію РФ та не нападати на Україну.

Також у січні стартував оновлений цикл Кризи путінської Росії, автори якого аналізують чому і якою саме катастрофою обернеться для РФ рашизм та путінізм.

У прем’єрних випусках циклу проєктів, присвячених відродженню історичної пам’яті корінних народів Росії та їхній боротьбі за незалежність, йшлося про історією жителів Калінінградської області, які підтримують ідею виходу зі складу РФ і проголошення Балтійської республіки.

Аудиторія випуску “Деколонізації” становила 56,1% – з Росії, 8,6% – з Казахстану, 3,5% – з Литви, 95,2% – загалом з-за кордону. У топі міст за переглядами — Москва, Санкт-Петербург, Краснодар, Калінінград та Нижній Новгород.

Іноземна аудиторія випуску про концептуальний проєкт незалежної від РФ держави – Смоленська республіка становила 96%, з них 53,2% – РФ, 8,7% – Казахстан, 3,3% – Узбекистан. На хвилі заворушень у Башкирії та підвищеного інтересу російськомовних глядачів до цієї теми FREEДОМ повторив показ випуску «Скарби нації» з Денисом Похилою про історичну долю башкирів на партнерському YouTube-майданчику УНІАН. Відео зібрало 570 тис. переглядів: 62,4% – з Росії, 14,7% – з Казахстану, 3,8% – з Узбекистану, 97% - загалом перегляди з-за кордону». 

Фух. Дочитали? 

Ніколи редакція «ДМ» не отримувала прес-релізів про те, як розвивається наше іномовлення англійською, арабською, іспанською… Бо воно розвивається…ніяк! Ніяк держава Україна не прагне донести нашу позицію про війну, розповісти про наш розвиток, демократичні прагнення, боротьбу з корупцією тощо ЗАХІДНОМУ електорату, від думки якого залежать західні політики. А від західних політиків залежить допомога Заходу нам, відсутність чи зменшення якої ми прямо зараз відчуваємо не лише під Авдіївкою, але там зараз найстрашніше…

Але нам начхати на західних громадян, політиків? Ми гатимо кошти на висвітлення російських виборів, на розповіді про відродження історичної пам’яті корінних народів Росії та їхній боротьбі за незалежність (хаха) – росіянам та російськомовним.

Щоби що?!

А щоби – читайте вище цитату з заяви «Медузи»!

І от тут в мене реально немає слів. Бо я не розумію, це некомпетентність чи зрада. Але розумію, що й те, й інше під час страшної війни з Росією, в якій гинуть тисячі українців - це жесть (я довго обирала найтолерантніше слово для позначення ситуації).

І мабуть таки вже прийшов час щось з цим робити.

Смерть Навального вкотре яскраво показала (і ще продовжить показувати) обличчя російської опозиції і її спроможності добитися якихось змін у власній імперії. Водночас вона яскраво підсвітила абсурдність державної інформаційної політики України у сфері іномовлення і взагалі комунікації зі світом.

Точно що: «Спасибо, Алексей».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги по теме
Алексей Навальный
Источник материала
loader
loader