Громадські організації та медіа у спільній заяві просять повернути журналістам доступ до роботи у Верховній Раді

Громадські організації та медіа виступили зі спільною заявою, в якій закликають Верховну Раду повернути журналістам доступ на засідання та у кулуари парламенту. Про це йдеться у спільній заяві громадськості.

Автори заяви закликають парламент повернутися до забезпечення принципів відкритості своєї діяльності, а саме:

• забезпечити можливість присутності журналістів під час засідань Верховної Ради та спілкування із народними депутатами в кулуарах парламенту;
• завчасно оприлюднювати порядки денні засідань Верховної Ради;
• сприяти і підтримувати залучення організацій громадянського суспільства до засідань комітетів Верховної Ради.

«Допуск журналістів до будівлі Верховної Ради України, завчасна публікація списку законопроєктів, які плануються до розгляду, забезпечать українців суспільно важливою інформацією. Так само важливо, щоб представники громадянського суспільства мали змогу долучатися до засідань парламентських комітетів, висловлювати позиції щодо зареєстрованих законопроєктів та ініціатив, які мають бути розроблені», — йдеться у заяві.

На думку авторів заяви, у 2022 році введення обмежень можна було пояснити інтересами національної безпеки через початок повномасштабного вторгнення РФ. Однак робота парламенту в закритому режимі нині, в 2024 році, викликає багато питань.  

«Відсутність доступу журналістів до Верховної Ради шкодить демократії. Який сенс говорити про небезпеку від присутності медіа в залі парламенту, коли про хід і результати розгляду законопроєктів суспільство дізнається із прямих трансляцій народних депутатів у соціальних мережах? До того ж парламент — надто велика за кількістю залучених людей структура, щоб його засідання проходили непомітно. Відтак замість продовження існуючої ситуації недопуску журналістів до будівлі парламенту варто обговорювати заходи безпеки, наприклад, підготовку укриттів», — переконані учасники ініціативи.

Вони також наполягають на тому, що ознакою збереження демократії попри війну стане повернення громадськості можливості комунікувати з народними депутатами у зрозумілий і прозорий спосіб. 

«Медіа мають отримати можливість інформувати суспільство про те, які питання розглядає єдиний законодавчий орган країни, які аргументи лунають під час обговорення. Відкритість парламенту передбачає доступність інформації про його процедури для громадськості, а також створення умов для повноцінної комунікації народних депутатів України із українським суспільством», — йдеться у заяві.

Із повним списком тих, хто поставив свій підпис під заявою до ВР, можна ознайомитись за посиланням.

Читайте також:

• Дилема допуску журналістів до Верховної Ради

6 вересня 2022 року парламент прийняв постанову щодо заборони трансляцій засідань на період воєнного стану. Найактивніше за це проголосували депутати з колишньої «ОПЗЖ». Відео засідань з міркувань безпеки із відстрочкою викладаються на ютубі.

На засіданні парламенту 21 березня 2023 року кілька разів ставили на голосування пропозиції про те, щоб висвітлити в слоті каналу «Рада» в телемарафоні низку рішень, які ухвалили народні депутати на цьому пленарному засіданні. Але більшість не підтримала ці пропозиції.

У вересні  2023 року перший віцеспікер Ради Олександр Корнієнко розповів, що апарат Верховної Ради планує запустити процес переакредитації парламентських журналістів. Крім того, за словами високопосадовця, після внутрішніх дискусій депутати погодилися на трансляції окремих засідань на каналі «Рада».

У грудні 2023-го новопризначений голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що в апараті Верховної Ради готують переакредитацію представників медіа, що надалі сприятиме покращенню їхнього доступу до роботи в парламенті. Він зазначив, що деякі обмеження в умовах війни необхідні, утім, вони мають бути логічними та ефективними.