Обмеження доступу представників засобів масової інформації до Верховної Ради обумовлене безпековими питаннями, зокрема, пов'язаними з кількістю місць у сховищах. Про це голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин розповів Укрінформу.
Наразі журналісти мають доступ лише за попереднім узгодженням до засідань комітетів та тимчасових комісій.
«Обмеження доступу до приміщень Верховної Ради справді обумовлене безпековими питаннями. Зокрема, пов'язаними з кількістю місць у сховищах. А це інформація з обмеженим доступом. Тому і документація Апарату ВР, яка стосується цих обмежень, теж не може бути надана публічно. Тож, щодо доцільності та законності такого кроку питань не мало б бути», – зазначив Юрчишин.
Водночас народний депутат підкреслив, що наразі виникає питання щодо рівності перед законом.
«Якщо журналісти не можуть бути присутні на засіданнях і транслювати їх, хай навіть відкладено у часі, чому це роблять депутати? Формально існує постанова, яка забороняє депутатам такі трансляції. Але вона суперечить і Регламенту ВР, і законодавству щодо статусу народного депутата, тому не виконується», – додав він.
Юрчишин зауважив, що зараз триває пошук варіантів, як зробити інформування про діяльність парламенту більш ефективним. Він уточнив, що йдеться про переакредитацію журналістів, розвиток пресцентру, створення більш зручного парламентського сайту.
Раніше Голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин розповів, що від нього вимагали закриття телемарафону, проте він не збирається цього робити.
«Свою функцію в певний момент об’єднаний телемарафон виконав, але наразі ми бачимо статистику, згідно з якою він втрачає глядача. І тут питання. Ми інвестуємо гроші в інформаційну безпеку, але механізм, яким, власне, ця безпека мала би забезпечуватись, не настільки ефективний, як був раніше. Що ж потрібно зробити? Проаналізувати, зрозуміти, що не працює і чи можна це виправити».
Також голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що доки в Україні йде війна і діє правовий режим воєнного стану, жодні вибори не проводитимуться. Голова Ради вважає, що вже зараз необхідно спільно з партнерами напрацювати певні варіативності, які могли б стати основою майбутнього післявоєнного виборчого законодавства.