Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення про закриття справи «Роттердам+»

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала ухвалу суду першої інстанції, який закрив так звану справу «Роттердам+».

Як передає Укрінформ, відповідне рішення під час судового засідання 14 грудня ухвалила колегія суддів у складі Дмитра Михайленка, Миколи Глотова та Олександра Семенникова.

Зокрема, судді постановили повернути справу на новий розгляд у першу інстанцію.

Нагадаємо, 9 жовтня колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи "Роттердам+" з підстав п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, тобто закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру.

Рішення було ухвалено з окремою думкою одного з суддів колегії.

Прокурор САП не погодився з таким рішенням суду та заявив, що оскаржить його в суді апеляційної інстанції.

14 березня прокурори САП скерували до суду обвинувальний акт щодо шістьох осіб, причетних до запровадження так званої формули "Роттердам+".

За оцінкою слідства, запроваджена формула призвела до завдання протягом 2016-2017 років 19,357 млрд грн збитків споживачам електроенергії. Прокурор також подав цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд грн.

У серпні 2019 року НАБУ оголосило ексголові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитру Вовку та ще п’ятьом особам, причетним до запровадження так званої формули "Роттердам+", підозру у вчиненні дій, унаслідок яких споживачам електроенергії були завдані 18,87 млрд грн збитків.

У вересні 2022 року правоохоронці завершили розслідування у цій справі. Шістьом фігурантам справи змінили раніше оголошені підозри.

У березні 2023 року до ВАКС був направлений перший епізод у справі "Роттердам+". Тоді ж САП заявила цивільний позов на 19,357 млрд грн.

3 жовтня 2023 року ВАКС наклав арешт на майно трьох колишніх посадовців, які проходять обвинуваченими у справі "Роттердам+".

Зокрема арешт накладений на об'єкти нерухомості колишнього голови НКРЕКП, а саме - на розташовану в Києві квартиру загальною площею 41,3 кв м та будинок загальною площею 243,2 кв м у Київській області.

Також арештовані дві квартири колишнього генерального директора "ДТЕК Мережі" – одна загальною площею 81,90 кв м, розташована у Києві, інша – площею 72,4 кв м у Донецьку.

У колишнього гендиректора "ДТЕК Східенерго" арештовані київська квартира загальною площею 97,4 кв м, будинок загальною площею 219,6 кв м та дві земельні ділянки.