Бізнес йде в університети: як компанії зі студентських лав вирощують майбутніх лідерів
Бізнес йде в університети: як компанії зі студентських лав вирощують майбутніх лідерів

Бізнес йде в університети: як компанії зі студентських лав вирощують майбутніх лідерів

Через повномасштабне вторгнення ситуація на ринку праці кардинально змінилася — бізнес відчув кадровий голод. Аби перемогти вконкуренції за робочу силу та виростити кваліфіковані кадри під свої потреби, підприємства почали активніше зближуватися з навчальними закладами. Фокус з’ясував, які формати колаборації між освітою та бізнесом нині використовуються в Україні та світі.

Ще до широкомасштабного вторгнення в Україні спостерігався розрив між охопленням населення вищою освітою та використанням людського ресурсу для економічного розвитку. Попри те, що понад 70% українців мають вищу освіту, за індексом глобальної конкурентоспроможності-2021 (World Competitiveness Rankings) Україна посіла 54-те місце серед 64 країн. Тобто потенціал вищої освіти поки що Україна не використовує повною мірою. Тож велике значення має колаборація освітніх навчальних закладів та реального бізнесу, яка здатна наблизити кваліфікаційний рівень випускників до потреб ринку. З початком великої війни значення такої співпраці зросло. "Наразі більшість компаній відчуває нестачу в кадрах у зв’язку військовими діями та великою хвилею еміграції. Тому, якщо раніше роботодавці надавали перевагу випускникам, студентам старших курсів та студентам заочної форми навчання, то зараз ситуація змінилася — вік помолодшав, і роботодавці готові розглядати кандидатів, які тільки приступили до навчання", — розповіла Фокусу HR експертка, власниця HR агенції Домініка Іванова-Бекар.

Важливо Робота без вигоряння: в Україні запроваджують програму покращення продуктивності

Фокус з’ясував, як українські підприємства співпрацюють з вишами й коледжами, та що зі світових практик варто взяти на озброєння.

Бізнес — за кафедрою, дослідження, круті проєкти: як співпрацюють освітні заклади і компанії в світі

Одним із цікавих європейських прикладів співпраці бізнесу та навчальних закладів є колаборація компанії Siemens з Університетом Лінкольна (Велика Британія) та Трансильванським університетом (Румунія). Зокрема, корпорація розмістила свої штаб-квартири безпосередньо на базі університетських кампусів, що допомогло студентам зрозуміти реальні потреби виробництва, а вишам — відкрило можливість залучати фахівців до викладацької діяльності. Крім того, компанія проводить конкурси, обирає стипендіатів, взаємодіє з університетами у напрямку R&D, актуалізує навчальні плани під запити ринку. Так, за ініціативою Siemens магістратуру Університету Лінкольна було доповнено новою програмою з відновлюваних джерел енергії.

Цікавий також досвід фінського Університету Аалто та Ґельсинського аеропорту. Останній попросив команду студентів розробити дизайн одного зі своїх нових терміналів, орієнтованого на пасажирів з Азії. З 30 пропозицій, підготовлених командою, Ґельсинський аеропорт успішно впровадив 20.

За ініціативою Siemens магістратуру Університету Лінкольна доповнили новою програмою з відновлюваних джерел енергії
Фото: pexels.com

Не менш ефективним можна вважати партнерство німецького Університету прикладних наук GISMA і технологічної компанії Tata Consultancy Services (TCS). TCS і Gisma спільно проводять тематичні конференції, семінари, обмінюються дослідницькими матеріалами, публікаціями та освітніми ресурсами. Крім того, в результаті взаємодії народилася платформа TCS Sustainathon Europe, яка відкриває для молодих студентів можливість співпрацювати з приватними та некомерційними компаніями.

Глобальна біофармацевтична компанія GSK та Брістольський університет (Англія) мають спільні дослідження у багатьох галузях, включаючи розробку вакцин, боротьбу з дитячими хворобами, нові застосування існуючих ліків. Разом з тим, GSK інвестує у студентів, фінансуючи стипендії сотням аспірантам, студентам та понад 300 стажувань в університетах Великобританії. А Polar Electro, фінська компанія з виробництва спортивних технологій, спільно з Університетом Оулу беруть участь в розробці розумних годинників, які можуть відстежувати різні дані про здоров'я людини.

Іноземні навчальні заклади залучають фахівців компаній до викладання, а також проводять з бізнесом наукові дослідження

Транснаціональна компанія IBM надає університетам вільний доступ до свого обладнання, повних програмних пакетів, спеціалізованих курсів, книг. Персонал ІТ-гіганта викладає у навчальних закладах. Це дозволяє компанії впливати на підготовку своїх майбутніх працівників.

Чимало зусиль для організації ефективної співпраці з молоддю докладає й інший світовий техногігант — компанія Huawei. Провідний світовий постачальник інформаційно-комунікаційних рішень Huawei організувала масштабну освітню програму "Насіння для майбутнього", в якій щороку беруть участь найкращі студенти провідних університетів, які вивчають хмарні обчислення, кібербезпеку, digitalpower, 5G, тощо. Це – реальна можливість проходження оплачуваного стажування у компанії для кращих учасників програми. Долучитися до програми з 2016 рокуможуть і українці. Так, цього року у програмі "Хуавей Україна" взяв участь 21 студент із провідних українських університетів.

У 9 таких вищих навчальних закладах створені Академії інформаційних і мережевих технологій Huawei, де майбутні випускники отримують унікальний шанс проходити сертифікаційні курси, зокрема у сферах штучного інтелекту, великих даних та інтернету речей. Програма надає студентам чимало переваг, таких як можливість першими дізнатися про тенденції галузі, здобути сучасні знання у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, а також пройти стажування в "Хуавей Україна", зауважили Фокусу в компанії.

У 2023 році у програмі "Хуавей Україна" взяв участь 21 студент із провідних українських університетів
Фото: Хуавей Україна

Дуальна освіта, стажування, стипендії: як бізнес та виші співпрацюють в Україні

Українські компанії переважно використовують традиційні форми співпраці, які полягають у залученні старших студентів на стажування та виробничі практики на підприємства, розповіла Фокусу Домініка Іванова-Бекар. Так, стажування з перспективою працевлаштування пропонують "Астарта", "Нова Пошта", активно беруть студентів на практику й банки. "Сьогодні Ощад має низку договорів з вищими навчальними закладами про співпрацю та проходження студентами навчальної практики. Здебільшого йдеться про профільні виші, які готують фахівців у сфері банківської справи, фінансів, економіки", — каже Фокусу Ірина Маковєєва, директорка департаменту по роботі з персоналом Ощадбанку.

Важливо Мобілізація в Україні: кого зі студентів можуть призвати

Загалом, попри війну, підприємства продовжують активно взаємодіяти з вишами. "На прикладі проєктів, які були подані в Премія HR-бренд в 2023 році, видно, що бізнес продовжує працювати з навчальними закладами, при чому досить глибоко", — констатує в коментарі Фокусу Chief Operating Officer GRC.UA Наталья Слинько. Щоправда, з початком широкомасштабного вторгнення формат студентської практики подекуди довелося модифікувати. Так, "АрселорМіттал Кривий Ріг" з початком великої війни створило курс онлайн-практики для найпоширеніших робітничих професій та для здобувачів вищої освіти (технічні, економічні, правові та ІТ-спеціальності), розповіла Фокусу в.о. директора департаменту персоналу компанії Катерина Залозних. Також "компанія має програму стажування "GoPro", де студенти можуть ще до завершення навчання офіційно працевлаштуватися.

З початком війни бізнесу довелося перевести практику для студентів в онлайн формат

Після початку великої війни компанія "Фармак" започаткувала новий освітній проєкт – курс-інтенсив для підготовки хіміків Farmak ChemPRO. "Це чотиримісячна інтенсивна програма навчання для студентів провідних вишів, створена в партнерстві з Київським університетом технологій та дизайну. Інтенсив покликаний дати студентам можливість відточити навички проведення хімічних аналізів на найсучаснішому обладнанні. По закінченню курсу студенти матимуть реальний досвід роботи в лабораторії, а компанія буде впевнена в рівні практичної підготовки своїх майбутніх працівників", — зауважила Фокусу Вікторія Кондрашихіна, директорка з персоналу фармацевтичної компанії "Фармак".

Попри війну, бізнес бере студентів на стажування з перспективою працевлаштування
Фото: pexels.com

Іншим форматом кооперації навчальних закладів і бізнесу є впровадження дуальної форми освіти, яка передбачає поєднання теорії в аудиторії з навчанням на робочому місці. "Приміром, компанія МХП має проєкти дуальної освіти, де до співпраці залучено 25 закладів освіти, більше 300 студентів, з яких компанія обирає найкращих для розвитку, працевлаштовує всіх за напрямками навчання", — розповіла Фокусу Наталья Слинько. ДТЕК також реалізує проєкт "Дуальна освіта" для студентів енергетичних спеціальностей 2-4 курсу навчальних закладів-партнерів. Частина з них потім отримують запрошення на постійну роботу в компанії.

"Особливо активною є співпраця в ІТ секторі — великі компанії запускають спільні проєкти з навчальними закладами, діляться практичним досвідом, який необхідний бізнесу", — зауважила Слинько.

Важливо На власну справу – 250 тисяч гривень. Як держава фінансує бізнес і чи треба повертати кошти

Спільні наукові розробки дозволяють бізнесу розпізнати таланти на ранньому етапі й виростити собі лідерів. Яскравий приклад науково-технічної кооперації між вишами й бізнесом — це проєкт "Насіння майбутнього" від "Хуавей Україна", про який вже згадувалося вище. Так, у межах цьогорічної освітньої програми три команди-учасниці розробили стартапи, які змагатимуться за перемогу в міжнародному конкурсі Tech4Good StartupSprint з призовим фондом у $100 000 на реалізацію ідей.

Як пройти шлях від бізнес-ідеї до її реалізації — українським студентам розповідали в межах проєкту "Насіння майбутнього" від "Хуавей Україна"

Ці проєкти націлені подолати виклики у сферах екології та сталого розвитку суспільства. У межах першого стартапу було розроблено дрони для збирання розлитої нафти з поверхні води. "OilEye — це комплексне рішення для ліквідації численних розливів нафти по всьому світу шляхом впровадження групи дронів для спостереження та збору нафти на основі технологій Інтернету Речей та Штучного Інтелекту", — пояснила лідерка першої команди Тамара Берестяна.

У межах проєкту "Хуавей Україна" команда розробила дрони для збирання нафти з поверхні води
Фото: Хуавей Україна

Друга команда, лідеркою якої є Анастасія Мазур, розробила ідею нової системи моніторингу безпеки праці та діагностики процесів на підприємствах. За словами Анастасії, нині існує величезна проблема із періодичною переоцінкою безпеки на виробництвах, оскільки бізнес досі збирає та обробляє дані вручну, що є малоефективно та потенційно небезпечно для працівників і компаній. "Ми хочемо створити цілісну систему, певні елементи якої патентуватимуться і впроваджуватимуться поступово", — сказала вона.

Друга команда розробила розробила ідею нової системи моніторингу безпеки праці на підприємстві
Фото: Хуавей Україна

Учасники третьої команди проєкту "Насіння майбутнього" розробили робота-помічника для дітей з інвалідністю. Він покликаний допомогти батькам та опікунам дітей з інвалідністю полегшити їхній побут. "Наша розробка — це девайс, що керується за допомогою застосунку, зрозумілий та простий у використанні. Він спрямований на те, щоб полегшувати життя людей з ментальными проблемами, допомагати пристосовуватися та взаємодіяти краще не тільки з людьми, але і з самим собою", — розповіла лідерка команди Катерина Давиденко.

Третя команда розробила робота-помічника для дітей з інвалідністю
Фото: Хуавей Україна

Університети відкривають двері: які перспективи співпраці освіти і бізнесу

"Великі компанії завжди зацікавлені в наймі молодих спеціалістів, у яких "горять очі" та є бажання швидко опанувати професію і будувати успішну кар’єру в майбутньому", — каже Фокусу Олена Скиба, директор департаменту управління персоналом АТ "Кредобанк". З боку бізнесу бажання співпраці посилюється, зауважила Домініка Іванова-Бекар. "Проте більшість закладів вищої освіти — це досить консервативні структури, які поволі та досить обережно ставляться до нових методів співпраці", — додала вона.

До війни більшість освітніх закладів були консервативні й не проявляли активності щодо співпраці з бізнесом

Утім через руйнування будівель у зв’язку з бойовими діями, а також втрату абітурієнтів, які вирішили здобувати освіту за кордоном, з боку навчальних закладів простежується все частіше зацікавленість у співпраці з бізнесом. "У освітніх закладах потроху починають бачити в бізнесі партнерів, які можуть не тільки допомогти відновити інфраструктуру та необхідну матеріально-технічну базу, а й осучаснити навчальні програми, збагативши бізнес-кейсами, використанням сучасних технологічних інструментів, наближаючи таким чином студентів до реального життя, підвищуючи конкурентоздатність українських ЗВО в очах майбутніх студентів", — наголосила Іванова-Бекар.

Дуальна освіта, що поєднує навчання в аудиторіях з практикою на виробництвах, користується популярністю в Україні
Фото: УНІАН

Разом з тим, держава може пожвавити процес "зближення" освіти і бізнесу, оновивши законодавчу базу та надавши більшу автономність ЗВО в питаннях управління та фінансування навчальної діяльності, додала Іванова-Бекар.

Важливо Робота під час війни: українцям розповіли про найпопулярніші спеціальності (документ)

Співпраця між вишами й бізнесом невдовзі посилиться, прогнозує Наталья Слинько. "Бізнес відчуває кадровий голод вже сьогодні і намагається знайти шляхи вирішення, але й в той же час піклується про майбутнє, створюючи в Україні можливості для розвитку молодих талантів", — сказала вона.

Теги по теме
Бизнес Образование Huawei
Источник материала
loader
loader