Як передає кореспондент Укрінформу, депутати також обмінялись думками з членами Єврокомісії з приводу ризиків для фермерів ЄС від зростання темпів постачання української продукції.
«Ми відстежуємо обсяги, ми відстежуємо динаміку цін, імпортну ціну на національному рівні, а також ціни на рівні ЄС, і ми публікуємо моніторинговий звіт кожні два місяці. Тож поки що ми не бачимо якихось дуже значних негативних наслідків для сільськогосподарського ринку ЄС», - сказав доповідач з цієї теми П'єр Баску, директор з питань сталого розвитку та підтримки доходів Генерального директорату з питань сільського господарства Єврокомісії.
Комісія працює над розвитком «коридорів солідарності» та зменшенням витрат на транзит, оскільки хоче, «щоб Україна продовжувала робити свій внесок у світову продовольчу безпеку та могла продовжувати експортувати свою продукцію в ЄС, а також за його межі», - зазначив доповідач
За даними євродепутатів, «коридори солідарності» стали рятівними для української економіки і дозволили експортувати понад 108 мільйонів тонн товарів та імпортувати 38 мільйонів тонн іншої продукції на загальну суму 123 мільярди євро. Ці обсяги значно зросли після відкриття чорноморського маршруту.
У жовтні з 4,5 млн т зерна та інших супутніх товарів, експортованих з України, 3,2 млн т пройшли через «коридори солідарності», а близько 1,3 мільйона тонн – саме через гуманітарний чорноморський коридор.
Водночас необхідно мінімізувати негативний вплив на європейських фермерів, твердять євродепутати. На їхню думку, сплеск експорту до ЄС, який є таким важливим для української економіки, «мав певний непередбачуваний ефект на деяких регіональних ринках у прифронтових країнах-членах, а також спричинив тиск у певних секторах у ЄС»
Віцепрезидентка аграрного комітету Мазалі Агілар заявила, що іспанські порти переповнені зерном не тільки з України, а й з Росії, за неймовірно низькими цінами. «З таким тиском імпорту вони не можуть продовжувати працювати. Очевидно, що ми повинні показати нашу солідарність з Україною, але не за рахунок наших виробників зерна», - сказала вона, закликавши комісію вжити заходів, аби європейські виробники збіжжя не збанкрутували.
Водночас Іспанія, де цього року виробництво зернових впало на понад 40% через несприятливі погодні умови, зараз гостро потребує збіжжя.
Підтримувати необхідно насамперед транзит українських зернових через ЄС до кінцевих ринків, вважають євродепутати. Також, припускають деякі з них, Всесвітній продовольчий фонд міг би бути більш активним і викуповувати частину цих зернових.
На відміну від зернаімпорт українського цукру до Європи не викликає занепокоєння.
«Ціни на цукор перевищують 800 євро за тонну, тобто є надзвичайно високими в історичному аспекті. Отже, в ЄС виробництво цукру цього року, за оцінками, сягне близько 15,6 млн т, а це означає, що імпорт буде необхідним», - уточнив голова комітету Норберт Лінс.
«Ми хочемо бачити Україну в майбутньому членом ЄС. Вона є великим виробником», - відзначив член комітету Мартін Хойслінг. Але, за його словами, потрібен довгостроковий план, який збалансує захист європейських виробників та допомогу Україні: «Ми не можемо очікувати, що війна закінчиться за три місяці, потрібно звикнути до цієї ситуації».
Нагадаємо, Європейська комісія від середини вересня не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні країни ЄС.
Водночас, щоб контролювати український експорт до ЄС та уникнути сплеску цін на зерно, на вимогу Євросоюзу було запроваджено систему ліцензій. Такі документи можуть гарантувати, що зерно з України, призначене для третьої країни, не залишиться в одній із «прифронтових» держав, а транзитом попрямує до кінцевого пункту.
Як повідомлялось, Україна у 2023/2024 маркетинговому році (почався 1 липня) експортувала вже понад 12 мільйонів тонн зернових та зернобобових.
Фото: АА