Презентація опитування відбулася у Медіацентрі Україна – Укрінформ.
“Дійсно жінок в українських редакціях працює дуже багато. Вони дійсно обіймають багато керівних посад (41%), але при цьому власниками медіа здебільшого є чоловіки. 38% опитуваних вказали що власниками є чоловіки. І великою часткою (майже 35%) є відповіді, що кінцевими отримувачами вигоди у медіа є ні чоловік, ні жінка. Це стосується редакції, що працюють у формі організацій, засновниками якої є колектив”, - сказала голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко.
За її словами, серед редакцій, де взагалі не представлені жінки на посадах, що передбачають стратегічне планування, більшість регіональні. Таким чином, немає жінок на керівних посадах в 17 регіональних редакціях, а це практично кожне п’яте регіональне медіа. При цьому 34% респондентів вказали, що в їхній організаціях немає формальної жодної політики рівності. Також 67% учасників дослідження зазначили, що у них немає практики проведення тренінгів з питань толерантності, недискримінації, жіночого лідерства.
Як показали результати опитування, водночас чоловіків у медіа бракує з низки причин. Серед них респонденти виділяють як виклики мобілізації, так і небажання офіційного працевлаштування на низькі зарплати.
Кузьменко зазначила, що це дослідження є однією з перших спроб в Україні оцінити гендерну репрезентацію на керівних позиціях у медіа. Воно ґрунтується на показниках, які застосовує Європейський інститут з гендерної рівності (European Institute for Gender Equality (EIGE). Було опитано 173 представниці та представників 168 українських медіа.
“Мені б дуже хотілося, щоб термін “слабка стать” стосовно жінок зник з нашого медіапростору. Це індикатор простий та водночас показовий. За ним стоїть велике та змістовне навантаження. Жінки не є слабкою статтю, і це доводить не тільки щоденне життя, а й взагалі ті досягнення, які є у жінок”, - сказала урядова уповноважена з питань гендерної політики України Катерина Левченко.
На її переконання, дотримання гендерного балансу у прийнятті рішень у медіаорганізаціях України є не тільки виявом справедливості, а й шляхом для підвищення якості медійного контенту. Жінки і чоловіки повинні мати рівні права.
Заступник директора офісу IFES в Україні Роман Любченко упевнений в тому, що гендерна рівність має надзвичайно важливе значення. “Це також наше майбутнє, адже ми рухаємо у Європейський Союз. Такі елементи є частиною побудови такої важливої складової цього демократичного об'єднання і вони стануть нашим майбутнім. Таким деталям ми маємо приділяти більші й більше уваги. Ми це всі побачимо найближчим часом, у на наступні роки, коли України стане повноправним членом ЄС. Тому це (дослідження - ред.) дуже важливий крок у сфері медіа”, - підкреслив він.
Результати дослідження можуть використовуватися з метою посилення політик гендерної рівності як для органів влади всіх рівнів, зокрема, підкріпити даними впровадження державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, так і на рівні окремих медійних організацій. Особливо актуальним це є у час проведення медіареформи в Україні та під час запровадження змін у медійному законодавстві.