Обговорення відбулося під час круглого столу, організованого Національною радою з питань телебачення і радіомовлення в Укрінформі.
Як зазначила голова Нацради Ольга Герасим'юк, питання дискримінації в медіа набуло за останні 30 років особливого змісту і нині ведеться активна робота із залученням міжнародних організацій щодо запровадження ефективних критеріїв запобігання проявам нетолерантності і дискримінації у ЗМІ та онлайн-медіа. Цьому питанню також приділена особлива увага в новому Законі "Про медіа", який передбачає створення органів співрегулювання інформаційного простору.
"Ці органи, що мають бути сформовані і повноцінно працювати, мають виробити критерії, за якими ми і будемо тепер боротися з проявами дискримінації, нетолерантності, мови ворожнечі та приниження у медіапросторі", - сказала Герасим'юк.
Однак, за її словами, над цим треба працювати вже сьогодні, і Нацрада вже виробила спільно з громадськими організаціями і представниками ЛГБТ-спільноти низку важливих критеріїв.
"На телебаченні і радіо вирівнялася ситуація. Але все-таки у інших ЗМІ виникає безліч упереджень щодо окремих груп людей за ознакою сексуальної орієнтації через нерозуміння і незнання... З усім цим треба активно працювати. Ми повинні розуміти, що лише будучи рівними і даючи людям можливість захищати і зберігати свою гідність, тільки тоді ми переможемо", - наголосила Герасим'юк.
Вона підкреслила, що Нацрада ставить зараз своїм завданням роз'яснити медіа, як подавати інформацію, щоб люди толерантно сприймали позиції різних соціальних груп.
Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв своєю чергою підкреслив важливість обговорення таких тем у суспільстві, адже Україна цим доводить свою сполученість із європейськими цінностями.
"Це висловлення свободи. І сьогоднішнє обговорення - це не про права окремих спільнот, це - про свободу людини", - сказав Потураєв.
Депутат зауважив, що проблема нетерпимості до осіб з іншими поглядами є в усіх країнах, тому таким важливим є діалог, який дасть змогу уникнути багатьох проявів дискримінації. Він закликав медійників переглянути підходи до подачі інформації.
"Авторитетні медіа... мають бути взірцем стандарту, що ми пишемо і що ми показуємо, і не давати анонімним дописувачам свої майданчики для поширення ненависті і розбрату. Ми повинні розуміти, що наше головне завдання - захист свободи кожної людини в нашій країні, захист права жити спокійно тим життям, яке вона собі обрала", - підкреслив Потураєв.
Представник уповноваженого з додержання рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів Михайло Спасов розповів про роботу Офісу омбудсмена з представниками ЛГБТ-спільноти і про моніторинг принципів недескримінації у різних сферах суспільного життя. За його даними, упродовж 2023 року до уповноваженого надійшли 17 звернень щодо захисту від дискримінації за сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентичністю, що становить близько 5% від загальної їх кількості. Також Офіс омбудсмена під час моніторингу ЗМІ та інших джерел поширення інформації зафіксував цьогоріч 11 випадків порушення прав ЛГБТ, що становить близько 20% виявлених випадків дискримінації за різними ознаками.
Саме тому, підкреслив Спасов, Офіс омбудсмена підтримує ідею щодо змін та підходів до відповідальності за прояви дискримінації за сексуальними ознаками та гендерної ідентичності і послідовно виступає за внесення змін до Адміністративного і Кримінального кодексів щодо боротьби з проявами дискримінації.
Координаторка проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні» Юлія Мельничук розповіла, що Рада Європи має значний доробок у визначенні мови ворожнечі та бороби з дискримінацією, приділячи особливу увагу захисту свободи висловлення поглядів. РЄ готова й надалі співпрацювати з українськими органами влади та громадськими організаціями у цих питаннях.
За словами Мельничук, ідеться про співпрацю у межах двох проєктів. Один із них спрямований на боротьбу з мовою ворожнечі, що передбачає посилення національних засобів правового захисту від дискримінації. Другий - це спільний проєкт ЄС та РЄ, що передбачає підтримку впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні. Він спрямований на підтримку України на шляху до ЄС та узгодження законодавства у питаннях запровадження політики захисту вразливих груп населення від дискримінації .
Головний спеціаліст відділу контрольно-аналітичного управління Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Дмитро Гаврилюк презентував підходи, які розробив медіарегулятор спільно з громадськими організаціями щодо подолання дискримінації в медіа за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. До цієї роботи долучилися 22 громадські організації, які виробили головні критерії до регулювання медіапростору щодо запобігання проявам дискримінації.
"У критеріях визначено рекомендації, які допоможуть медіа більш коректно висвітлювати теми, пов'язані з життям ЛГБТ-спільноти. Йдеться про необхідність дотримання журналістської етики, не використовувати мову ворожнечі і уникати стереотипізації ЛГБТ-спільноти. Крім цього, медіа рекомендується розширити свої знання про різноманітні аспекти ЛГБТ-осіб, проблеми, з якими вони стикаються, поширювати достовірні історії і погляди ЛГБТ-активістів, сприяти їх безпеці і захисту конфіденційності їх персональних даних", - розповів Гаврилюк.
Як повідомляв Укрінформ, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення організувала публічне обговорення питань щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками.
Фото: Юлія Овсяннікова