Починають сприймати як "кульгаву качечку", – про що свідчать чутки про зупинку серця Путіна

Про це 24 Каналу розповів російський політолог Аббас Галлямов. На його думку, вкид про зупинку серця Путіна міг бути спрямованим на те, щоб підкреслили скороминущість російського диктатора.

Чому Путіну важливо показувати свою силу

Путін вже не той хлопчина, що прийшов до влади 25 років тому. За ним вже закріпилось прізвисько "дєд", як би він не молодився.

Для багатьох інших політичних лідерів вік не є суттєвою перешкодою. Однак проблема Путіна полягає в тому, що він з перших днів свого президентства експлуатував образ "сильного лідера", при тому – в найпримітивніший із можливих способів.

Російський диктатор позував, сидячи на коні, чи вигравав своїми м'язами, оголюючи торс. А ще плавав, боровся й загалом робив усе для того, щоб відповідати образу "вождя, який є фізично найсильнішим у своєму племені",
– зазначив Галлямов.

І справа тут в тому, що його виборці зазвичай обирали собі керівника не в раціональний спосіб. Інакше кажучи, політичні вподобання дуже часто формуються не на ідеях, а на естетиці – банальному "подобається" чи "не подобається" політик.

"Культ Путіна виріс з культу грубої сили (притаманного російській культурі 1990-х років – 24 Канал). Однак сьогодні диктатор більше не може його підтримувати. Архаїчність образу Путіна має і зворотній бік, адже у всіх народів в давнину існував принцип: коли старий вождь слабне, молодий кандидат кидає йому виклик, намагаючись його вбити у відкритому двобої", – нагадав російський політолог.

Аббас Галлямов про вкид із "зупинкою серця" у Путіна: дивіться відео

Чому образ "сильного вождя" почав шкодити Путіну

Може здатися, що цей архетип не має стосунку до сучасної Росії. Однак на несвідомому рівні цей патерн досі впливає на росіян, які впізнають його в історіях про Івана Грозного чи Петра I.

Очевидно, що коли Путін насаджував цей культ сильного лідера, він не задумувався про те, що прийде час, коли він стане старим і слабким. Тепер будь-які чутки про його хворобу змушують росіян тривожитись, тим паче що його тремтячі ноги та оніміла права рука вже стала "притчею во язициях".

Такі вкиди нагадують про те, що Путін – не вічний, і що після нього має прийти хтось новий. Через це диктатора починають сприймати "кульгавою качечкою", яка от-от перестане тримати вертикаль російської влади,
– зазначив політолог.

Які ще виклики стоять перед Путіним

• Повномасштабна агресія Росії, спланована Путіним, не принесла російському диктатору політичних дивідендів, а натомість принесла його країні економічний та демографічний занепад. Однак для очільника Кремля світ є боротьбою ідеологій, через що він ігнорує довгострокові наслідки своєї помилки.
• Насправді ж замість швидкої та переможної війни Путін і його режим мусив стикнутися з викликами, до яких не був повністю готовим. Це пов'язано зокрема і з тим, що система, побудована навколо диктатора, сприяла "негативному відбору" пристосуванців, а не компетентних керівників, що готові вирішувати проблемні питання.
• Через це влітку 2023 року виявилося, що російська армія не захистить Путіна від військових злочинців на зразок Пригожина, якщо такі наважаться на те, щоб кинути виклик ослаблому диктатору. Втім, волею випадку і за збігом обставин диктатор зумів зберегти своє місце в Кремлі.
• Найближчою ж датою, яку Путіну потрібно буде пройти – президентські вибори в Росії 17 березня 2024 року. З великою долею імовірності можна стверджувати, що альтернативні йому кандидати навряд чи балотуватимуться на цих виборах, від яких усі очікуватимуть масових фальсифікацій. Однак, якщо росіяни перестануть йому довіряти, намальовані відсотки виглядатимуть вкрай карикатурно, тому зараз Путін активно працюватиме над збільшенням свого рейтингу.